Народився Євген Лазаренко 26 грудня 1912 року на Слобожанщині, в місті Харкові, в родині робітників.
1930 року Євген Лазаренко стає студентом геолого-географічного факультету Харківського університету, який закінчив 1934 року з рекомендацією до аспірантури.
1934 р. вступає до аспірантури, а у 1937 році захищає кандидатську дисертацію на тему: «Минералогия свинцово-цинковых месторождений Нагальной Тарасовки в Донбассе». 1938 р. його обрано за конкурсом доцентом кафедри мінерології та петрографії Воронезького університету, через рік стає деканом геологічного факультету, читає курс «Рудні і нерудні корисні копалини».
1947 р. захищає докторську дисертацію на тему: «Минералогия медно-цинковых месторождений Среднего Урала». 1948 року йому присвоєно звання професора.
З 1951 року працює ректором Львівського університету, цього ж року його обирають завідувачем відділом мінералогії Інституту геології корисних копалин. У 1966 році виходить його праця «Агрономічні руди України».
З іменем Євгена Лазаренка пов'язані нові напрямки науки, а саме: мінералогічна кристалографія, генетична мінералогія. Професор Лазаренко обґрунтовує шляхи розвитку мінералогії, на базі своїх лекцій він підготував і видав підручник «Курс мінералогії». Він задумує створення енциклопедичного видання «Мінерали Українськиї Карпат», а також Подільського парку природи.
1969 року професор Лазаренко переїздить до Києва, де очолює Інститут геологічних наук. 1970 р. перший президент Українського мінералогічного товариства, з 1971 року – віце-президент і голова Комісії з мінералогічної номенклатури і термінології мінералів. Надзвичайно активною була діяльність Лазаренка у складі Українського мінералогічного товариства. Надзвичайно активною була діяльність Лазаренка у складі Українського мінералогічного товариства. Найвагомішим здобутком в цей період є створення і видання «Мінералогічного словника».
На 67 році життя, після тяжкої хвороби Євгена Лазаренка не стало. Ще за життя Євгена Костянтиновича було належним чином вшановано у науковому світі: обрано професором «honoris causa» університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща), почесним членом Болгарського геологічного товариства, дійсним членом Товариства мінералогії і геології Чехо-Словацької Академії наук, Мінералогічного товариства Великобританії та Ірландії, почесним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України.