Такою була відповідь голови правління Товариства «Знання», доктора філософських наук, заслуженого діяча науки і техніки України, професора Василя Кушерця на запитання кореспондента телерадіокомпанії «Культура». «Чи не становлять для вашої організації дедалі сильнішу конкуренцію електронні засоби масової інформації?»
- Хоч би якою значною була нині роль і значення електронних засобів масової інформації, вони аж ніяк не можуть замінити живого спілкування: відверта розмова віч-на-віч була, є і буде найважливішим джерелом передачі інформації від людини до людини. Цього принципу у Товаристві дотримувалися із самого початку його створення.
Для багатьох відомий факт: у січні 1948 року в Київському театрі опери і балету імені Т.Г.Шевченка відбулися установчі збори Товариства «Знання» України. Почалося з того, що 1947 року група видатних учених, громадських діячів, працівників культури і мистецтва України звернулася до інтелігенції із закликом створити товариство для поширення політичних і наукових знань, на цю ініціативу відразу відреагували Академія наук УРСР, чимало інших організацій, наукових і навчальних закладів, чимало вчених і громадських діячів. Вони виявили бажання стати членами-засновниками товариства. Бо в звернені, зокрема, наголошувалося, що робота з підвищення загальної культури і освіченості народу принесе вагомі результати, коли за читання публічних лекцій візьмуться академіки, члени-кореспонденти, працівники науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, громадські діячі, знані письменники, працівники галузі культури, які виступатимуть безпосередньо серед людей, в трудових колективах, в клубах тощо.
Про особливу роль товариства в суспільно-політичному та науковому житті країни може свідчити те, що в його керівництві були найбільш знані особи. Першим головою правління обрано академіка О.В. Палладіна, який визначив основне його завдання: «Наука є народна наука, почесне завдання якої служити народові... Наше Товариство буде зростати і зуміє виконати відповідальні та почесні завдання, що стоять перед нами». Процитую і слова нашого сучасника академіка НАН і НАПН України Василя Кременя , якого президентом товариства обрали 1999 року. Він так визначив завдання і покликання організації: «Це та структура, яка буде вічною, бо вічною є потреба у розвитку людини, розвитку суспільства, української нації, Української держави».
Нинішнє Товариство «Знання» України об’єднує всі верстви населення, зокрема викладачів, науковців, учених науково-дослідних і навчальних закладів, освітян і медиків. Товариству вдалося зберегти не лише найкращі здобутки з минулого, а й створити науково-просвітницькі установи з новими ознаками.
В арсеналі просвітницької діяльності – заснований Університет сучасних знань із мережею відокремлених структурних підрозділів, філій і центрів, при університеті діють також і коледжі. В Університеті створено всі умови для навчання та проживання іногородніх студентів, які також систематично долучаються до просвітницької діяльності серед населення як у столиці, так і в містах розташування відділень і філій – Житомирі, Вінниці, Білій Церкві, Ковелі, Луцьку, Запоріжжі та ін.
У Київському та в регіональних відділеннях товариства діють різноманітні просвітницькі та навчальні центри, зокрема «Університет українознавства», «Університет третього віку», запроваджено цикли лекцій, зокрема з історії України, та багатьох інших напрямів. Чимало наших шанувальників знайомі з продукцією видавництва «Знання України», де, зокрема, виходять журнали «Наука і суспільство», «Трибуна», «Сучасне небо», щорічник «Наука і культура». Серед форм нашої діяльності і проведення щороку в грудні тижня прав людини, різноманітних виставок, зокрема присвячених питанням освіти. В он-лайн режимі працює юридична клініка, яку заснував Університет сучасних знань і в якій працюють юристи та студенти цього вишу, які надають різні консультації – учсні і письмові.
У планетарій залюбки приходять і школярі, дорослі – для них підготовлено майже 150 програм і лекцій, які проводять досвідчені лектори, вони усним словом пояснюють відтворені на екрані природні явища, будову Всесвіту.
Знання, які ми передаємо, сприяють формуванню громадського суспільства, розвитку потенціалу окремої людини і всього суспільства. В сучасному економічному світі Товариство задовольняє інтелектуальні запити і гносеологічні інтереси в дорослих, розширює світогляд дітей, турбується про задоволення потреб людей третього віку. В Товаристві утвердився формат безплатних публічних лекцій, які читають провідні вчені, громадські діячі з різних галузей знань, в основу яких покладаються запити слухачів. Серед найактивніших у проведенні лекційної роботи – регіональні відділення Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Одеської, Полтавської, Рівненської областей, міста Києва.
Зазначу, що завдання Товариства в останні роки значно розширилися. Нині постало питання «які знання потрібно поширювати, на базі яких будувати «Систему Знань?». Ми притримуємося концепції, за якою не нав’язуємо ідей, пов’язаних з ідеологічними платформами тієї чи іншої партії, виділяємо державотворчу платформу, частиною якої має бути національна ідея з її трьома складовими: незалежність, державність, соборність та їхні підвиди. стержневу ідею реалізуємо через систему знань патріотичного спрямування.
Повертаючись до запитання, скажу, що хоч би якою значною була нині роль і значення електронних засобів масової інформації, вони аж ніяк не можуть замінити живого спілкування! Відверта розмова віч-на-віч була, є і буде найважливішим джерелом передачі інформації від людини до людини.
У Товаристві чи не щодня проходять зустрічі, багато циклів лекцій на найактуальніші теми. Така практика й у регіональних структурах Товариства.
Прес-служба Товариства «Знання» України
21.06.2016
