9 лютого 2015 р. у зоряній залі Київського планетарію Товариство «Знання» України разом з Національною спілкою письменників України провели вечір пам'яті з нагоди 170-річчя з дня народження видатного діяча української науки і культури, громадського діяча – ІВАНА ПАВЛОВИЧА ПУЛЮЯ.
З доповіддю на вечорі пам'яті «Світоч української науки і культури – Іван Пулюй» виступив Кушерець Василь Іванович, доктор філософських наук, професор, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань.
Від Національної спілки письменників виступив видатний український письменник, Герой України, Шевченківський лауреат Мушкетик Юрій Михайлович. Один з ведучих вечора був учений секретар правління Товариства, відомий письменник, Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Лесі Українки, заслужений журналіст України Василашко Василь Федорович.
У вечорі взяли участь: перший заступник голови правління Глушко Валентин Андрійович та помічник народного депутата України Берези Юрія Миколайовича – Антонюк Катерина Андріївна, директор видавництва «Знання України», інші члени президії правління Товариства, керівники науково-просвітницьких центрів Товариства, вчені, діячі культури, студентська молодь.
Для учасників вечора була презентована книга Василя Кушерця та Василя Шендеровського «Іван Пулюй – самоцвіт України», продемонстровано фільм про Івана Пулюя «Промені темного простору» та повнокупольний фільм «Космос: нові можливості».
Який головний підсумок вечора пам'яті славетного ІВАНА ПУЛЮЯ?
Мейнстрим виступів був однозначним і єдиним:
1. Сучасне бачення історії науки засвідчує, що першотворцем знаннь про Х-промені (рентгенівські) та їх застосування на практиці (в першу чергу в медицині) належить українцю Івану Павловичу Пулюю. Ми не знаємо всіх деталей присвоєння Нобелівської премії Конраду Рентгену, але і нині в середовищі фахівців вважається непристойним, на рівні невігластва, вважати, що відкривачем Х-променів був Рентген, а не Іван Пулюй.
2. Відкриття властивостей Х-променів іонізувати молекули та атоми, з'ясування їх просторового розподілу та точного визначення місця, де вони утворюються, дало можливість пояснити їхню природу і механізм виникнення. Своїми дослідженнями він вніс значний внесок у відкриття і розуміння електрону.
По усіх цих пунктах Пулюй був попереду Рентгена. Мало того, Рентген запропонував хибне пояснення природи Х-променів. Що ж до знімків, які переконливо свідчили про широкі можливості застосування нових променів у медицині, наголосимо на тому, що саме знімки в Х-променях, виконані Пулюєм за допомогою лампи своєї конструкції ще з 1880-х рр., яка ввійшла в історію науки і техніки власне як «лампа Пулюя» («Pulujlampe»), використовувались для цих цілей, будучи неперевершеними за якістю.
Іванові Пулюю також належить низка винаходів, запатентованих у різних країнах світу та премійованих на міжнародних виставках. При вивченні проходження електричного струму у вакуумних трубках ним розроблені конструкції цілої серії оригінальних трубок, які знайшли широке застосування, зокрема, як електричний вентиль для випрямлення змінного струму. Відомий І. Пулюй своїми численними вдосконаленнями телефонного зв'язку. Значним технічним досягненням Пулюя став винайдений ним телетермометр, що давав змогу вимірювати температуру на великій віддалі від спостерігача.
Дослідження наукової спадщини І. Пулюя продовжуються. Важливо віднайти його архіви, які були перевезені у Львів його дружиною Катериною до дочки Наталки Барвінської (дружини відомого українського композитора), і зникли після заслання Наталки та її чоловіка до Сибіру.
3. Важливою рисою біографії Івана Пулюя є те, що його учнем був Нікола Тесла – найбільш загадкова фігура в науковому світі з точки зору наукових дослідників та експертів. На його честь названа успішна американська автомобільна компанія-стартап із Кремнієвої долини «Tesla Motors», яка орієнтована на виробництво, продаж електромобілів «Tesla», компонентів до них та сучасний дизайн.
4. Прикметність та унікальність Івана Пулюя полягає також в тому, що він належав до тих науковців, які одні з перших переклали Біблію сучасною українською мовою. В 1903 р. йому вдалося видати Біблію у перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Нечуй-Левицького та Івана Пулюя за власні кошти, яка масовим тиражем була видана Британським закордонним товариством («Святе письмо Старого і Нового Завіту»).
5. Іван Пулюй одним із перших сформулював українську ідею та українську мрію. Раніше вона не була сформульована, через те, що не випливала з належного знання та розуміння справжньої історії України, адже без належного знання нашої історії, ніколи не можна збагнути природу і місію України.
Новітня історія показала надзвичайну своєчасність цих статей. Виявилося, що вони на той час найбільше були потрібні насамперед майбутньому уряду УНР.
Але... більшість урядовців Української народної республіки, у тому числі й Михайло Грушевський, не зразу побачили іншу долю України, окрім перебування її у складі Федерації. З самого початку існування УНР НЕ взяла курс на незалежність, самостійність, державність. Вони знехтували необхідністю формування збройних сил, інших інстанцій, необхідних для самостійної, незалежної та сильної держави. Прикро, що перші три універсали УНР обійшли ці питання.
Пізнє прозріння українських урядовців не врятувало ситуацію, мало допоміг навіть Четвертий універсал, написаний власноручно М. Грушевським, ні інші кроки, спрямовані на неалежність і самостійність УНР, бо було втрачено час.
Серед низки причин поразки українських політиків було й те, що не було чітко сформовано української ідеї та української мрії.
Не всі політики знали достеменно справжню історію України, не могли зрозуміти її природу, джерел суспільного поступу, рушійну енергію мас, осмислити її історичну та міжнародну місію, бо вона була повністю сфальсифікована царатом та його прислужниками типу Карамзіних і Татіщевих, на основі підроблених літописів, пристосованих до імперських інтересів.
Саме це питання стало предметом аналізу Івана Пулюя в статті "Україна і її міжнародне політичне значення" (див. статтю на сайті Товариства «Знання» України: Пулюй І. «Україна і її міжнародне політичне значення»).
Іван Пулюй, чи не вперше, до стихійної сили української ідеї додав свою інтелектуальну, емоційну й вольову енергію, показав її значення для всієї Європи. Для нього, як і для Шевченка, Україна та український народ були живою цілісністю, яка має свою історію (біографію) і місію. А вся вона складається з окремих цілісностей - сімей, колективів, громадських об'єднань тощо. Об'єднує народ, згуртовує і надихає його на подвижництво національна ідея. Це духовна концентрація національної свідомості, розуміння народом сенсу свого існування, свого значення.
Основні складові національної ідеї, які витікають із контексту статей Івана Пулюя - незалежність, державність, соборність. На цих трьох китах - віковічна українська мрія і невмируща національна ідея. Завдання, яке поставив вчений-патріот у своїй статті "Україна і її міжнародне політичне значення", полягало в тому, щоб сказати не лише німецькомовним народам (стаття написана німецькою мовою), а й усьому світові, що Україна є однією з найбільших у Європі націй з грандіозною історією, величезними заслугами перед Європейською цивілізацією попри всі обставини, за яких вона була позбавлена основних атрибутів повноцінного етнічного організму. Ще 100 років тому Іван Пулюй передбачив месіанську роль України, яка своїм протистоянням: покликана стабілізувати й гармонізувати відношення в Європі, підкреслюючи, що інтереси України співзвучні з устремліннями всього цивілізованого світу, якому огидний будь-який реваншизм.
