26 квітня 2010 року у Товаристві „Знання" Українина на базі Університету сучасних знань у Зоряному залі Київського планетарію відбулися Шинкаруківські читання, які традиційно проходять один раз на два роки. Інтерес до незабутнього Володимира Іларіоновича Шинкарука (1928-2001), академіка НАНУ як видатного філософа України, колишнього директора Інституту філософії НАНУ, першого президента Товариства „Знання" України дедалі зростає. Тобто, наукові погляди і вчення В. І. Шинкарука з тієї причини, що його наукові погляди і вчення набувають все більшої актуальності і наукового значення.
Всеукраїнську науково-практичну конференцію відкрив відомий вчений, Президент Товарситва „Знання" України, директор АПН України, академік НАН України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, В. Г. Кремень.
Академік В. І. Кремень висвітлив велику роль В. І. Шинкарука у формуванні сучасної української філософії, створенні Київської світоглядно-антропологічної школи, у формуванні і спрямуванні діяльності Товарситва в нових умовах боротьби за Незалежність України і в умовах утвердження і розвитку вільної України. Зокрема, академік В. І. Кремень підкреслив українськість особистості В. І. Шинкарука, його заслуги в підготовці і прийнятті Закону про мови в Українській РСР, яким українська мова була визнана державною мовою на території України.
З вітальним словом на конференції виступила співдоповідач Парламентської асамблеї Ради Європи Ханна Северінсен, яка говорила про розвиток демократії в Україні і перспективи її входження в загальноєвропейські структури.
Учасниками читань були відомі вчені України: В. І. Кушерець – доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань; В. П. Андрущенко – член-кореспондент НАН України, академік АПН України, ректор Національного педагогічного уніеврситету ім. М. Драгоманова; О. Л. Копиленко – доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інститут законодавства Верховної Ради України. З доповіддями на конференції виступили провідні наукові співробітники Інституту філософії ім. Г. Сковроди НАН України: Є. І. Андрос – кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник, в. о. завідувача відділу філософської антропології Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, М. М. Кисельов – доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України та інші, науковці і викладачі ВНЗ, професорсько-викладацький склад УСЗ, аспіранти і студенти.
У виступах, присвячених памяті видатного філософа В.І. Шинкарука - колишнього директора Інституту філософії НАН України, академіка, зазначалась його роль в сучасній філософії як ініціатора радикального повороту в українській філософії – започаткування ним процесу дослідження філософсько-антрополігічної проблематики, яка набуває актуальності в сучасних умовах.
Так, Є. І. Андрос відзначив суть антропологічного повороту в українській філософії, започаткованого В. І. Шинкаруком, що означала необхідність постановки в центр філософської рефлексії проблему людини та світу, від якої В. І. Шинкарнук відразу ж перейшов до осмислення всієї неоднозначності й складноструктурованості феномену буття людини в світі, онтологічної проблематики. В. І. Шинкарук завжди підкреслював, що проблема людського буття – це не проблема людини взагалі, а окремої людської особистості, кожного з нас, взятого у його віковій еволюції. У виступі було зазначено, що В. І. Шинкарук дав широку панораму основоположень філософсько-антропологічного підходу, де знаходиться місце поняттям і буття, і світогляду.
В доповідях інших провідних наукових співробітників Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, зокрема, докторів філософських наук, професорів В. П. Загороднюка, М. М. Кисельова, кандидата філософських наук А. М. Дондюка , О. Я. Мороза, С. А. Шевченка та інших відзначалася значущість антропологічних досліджень В. І. Шинкарука, зокрема, осмислення сутності та змісту людського буття, переживань людини, його розуміння і концепцію віри, надії й любові. У виступах відзначалося, що згідно з антрополоогічним вченням В. І. Шинкарука людина повинна жити з вірою, без якої втрачається сенс її існування, надії, у якій на відміну від мрії, майбутнє сприймається не лише як можливе, але й як належне і необхідне, що переросте в дію.
У виступах відзначалась і значення проблем, пов'язаних з творчістю В. І. Шинкарука, стосовно необхідності чіткого і глибокого усвідомлення загрози людському існуванню – екологічної небезпеки. Цій проблемі були присвячені ряд наукових статей і як наслідок осмислення цієї проблеми – створення в Інституті філософії за ініціативою В. І. Шинкарука сектору екології, який і нині плідно працює.
В контексті цих поглядів видатного вітчизняного філософа по-новому постає і власне питання про буття, що є по суті прекрасним і самоцінним.
У звя'зку з цим у виступах була зазначена необхідність радикального переосмислення самого поняття буття і в цьому контексті – проблеми відповідальності людини, подальшої розробки концепції антропоцентризму.
У виступах і наукових доповідях відзначалися й інші суттєві аспекти філософського надбання В. І. Шинкарука – його національно-патріотичні погляди, які характеризують його як високого патріота, людину, небайдужу до долі свого народу. Про це свідчать і його численні публікації, у яких він говорив про любов до Вітчизни як запоруку формування і становлення справжнього громадянина, і його концептуальна установка на неможливість повноцінного особистісного становлення та буття, особистої автентичності поза межами становлення громадянина держави України, нацональної ідентичності.
У виступах зазначалась значимість наукових досліджень В. І. Шинкарука національного історико-філософського спадку, зокрема, філософії Г. С. Сковороди, – глибинно пов'язаної з українською душею та долею – філософією кордоцентризму.
У доповідях зазначалося, що враховуючи досягнення вітчизняної філософії, зокрема, філософського спадку В. І. Шинкарука, а саме, його філософсько-антропологічного вчення у вузівських філософських курсах потрібно насамперед викладати вчення про буття, якщо ми хочемо виховувати самосвідомих, а отже відповідальних громадян незалежної держави. Це є надзвичано важливим завданням викладання філософії. Але при цьому ніколи не слід забувати того, що ці нинішні творчі пошуки філософів України якщо не в принципі, то значною своєю частиною стали можливими завдяки тій самовідданій, плідній і мужній філософській праці, яку проробив не у кращі часи ідеологічного пресингу, часи гонінь, на самостійну й самобутню філософську думку в Україні, справжній мислитель і видатний український філософ – Володимир Іларіонович Шинкарук.
Телеінтерв'ю та виступи на Українському радіо та радіо Промінь про Шинкаруківські читання доктора філософських наук, професора, голови правління Товарситва „Знання" України, президента Університету сучасних знань В. І. Кушерця Київській державній регіональній телерадіокомпанії (додаються).

Василь Василашко, учений секретар
правління Товарситва „Знання" України,
Володимир Пивовар,
кандидат філософських наук