9 червня 1861 року народився засновник новітньої української медицини, один із перших укладачів наукової української медичної термінології Євген Озаркевич.
1888 року Євген Озаркевич отримав диплом доктора лікарських наук і впродовж трьох років проходив практику у клініках Відня.
Після переїзду до Лвова Євген Озаркевич стає дійсним членом «Просвіти» і Наукового товариства ім. Шевченка. Він пише низку статей з питань гігієни, курортології, української медичної термінології та лікарських порад. Велика заслуга Євгена Озаркевича перед українською медициною в тому, що він один із перших взяв на себе відповідальність – виступати з науковими медичними статтями українською мовою.

З ініціативи Євгена Озаркевича у Львові було засновано товариство «Народна лічниця», до якого було залучено близько 800 членів, переважно інтелігенцію з українських організацій та спілок.
У 1912 році Євген Озаркевич ініціював створення Українського наукового товариства з медичною секцією у Києві.
У 1914 році він отримав титул старшого санітарного радника, його іменовано членом Національної ради здоров'я – прибічного дорадчого фахового органу Міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини. Проте активну діяльність вченого на науковій та освітній нивах перервала Перша світова війна.
21 вересня 1916 року Євген Озаркевич помер. Похований у родинній гробівці у Відні.

Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України