Під такою назвою народний депутат України Іван Крулько у своєму блозі опублікував статтю, в якій порушує актуальні питання української науки, називає десятки винаходів українських дослідників, які прославляють українську державу і використовуються за рубежем. Тим часом багато можливостей втрачається через проблеми. Про них пише автор. Підтримуючи його думки і висловлювання, ми й передруковуємо цей матеріал.
У День науки, що святкується кожної третьої суботи травня, хочеться згадати великі винаходи українців, які перевернули уявлення людства про світ, значно полегшили його життя і зробили нашу країну відомою.
Саме завдяки світлим розумам України у небо злетів перший у світі вертоліт, найбільший у світі літак "Мрія", був розроблений штучний супутник землі, ракетний двигун тощо. А також з'явилися перші рентген, трамвай, зварювання живих тканин, гнучкий суперконденсат, антибіотик батумін, рідкий струменевий скальпель, гіпсова пов'язка, годинник-глюкометр для діабетиків, кінескоп, вугільний комбайн та багато інших корисних речей, без яких зараз не може обійтися ціла планета.
У наші дні досягнення українських учених теж суттєві. Вони щороку патентують близько 15 тисяч винаходів! Та я впевнений, що мало хто чув про них через відсутність відповідної інформаційної політики та системної роботи з підтримки, розвитку та популяризації вітчизняної науки, хоча вони користуються попитом за кордоном. Це і теплі пасивні будинки майбутнього, і сонячні жалюзі, і "розумна" футболка-кардіограф HeartIn, і рукавичка для людей із вадами зору, і роботизований скелет для людей із валами руху, і кулон-перетворювач голосових заміток у текст, і браслет-вимірювач емоцій тощо...
Та попри всі досягнення, вітчизняна наука почуває себе Попелюшкою у своєму домі. І складається враження, що національна наука свідомо нищиться в Україні та витісняється тими ж західними транснаціональними корпораціями, яким вигідно заробляти на послугах та експорті в Україну своєї продукції...Приміром, свого насіння, ліків, техніки, медичних та інших послуг...
Та замість того аби збільшити фінансування та виправити ситуацію протекціоністськими заходами, що мали б захистити національну науку, розробки та своїх виробників від витіснення іноземцями, дати своїм людям робочі місця і додану вартість економіці, держава з року в рік фінансує вчених за залишком принципом і виділяє 0,2-0,3% ВВП. Для розуміння у грошовому вираженні – це стільки, скільки виділяє будь-яка країна Європи на функціонування одного-двох стратегічних наукових інститутів. А загалом на науку розвинені країни світу виділяють у середньому 2-3% ВВП, що дозволяє їм не бути чиїмось сировинним придатком.
Фактично різні міжнародні платформи та венчурні фонди, які дозволяють реалізувати українські стартапи і залучати на їх втілення в життя тисячі і мільйони доларів, стають рятівним колом для наших науковців та їх розробок...
Прикро лише, що інвестиції у наші розуми та їхні винаходи повернуться сторицею не в економіку України, а збагатять економіку інших держав... І що інновації, які створені нашими людьми, насамперед, слугуватимуть спочатку іноземцям, а лише згодом українцям...
Тому... мені хочеться побажати нашим науковцям нових відкриттів, належного фінансування, поваги та високої оцінки їхньої праці державою та співвітчизниками!
Бо якось у голові не вкладається, коли держава виділяє на науково-лікувальні установи Національної медичної академії наук – по 8-10% від потреби, що призводить до їх руйнування і знищення та жебрацького становища працівників...Коли на весь Національний Інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова у бюджеті-2017 виділяється лише 6,8 млн грн на І квартал при потребі понад 70 млн грн, чи на Національний Інститут фтизіатрії і пульмонології – 25,7 млн грн, а на річну зарплату голови НАК Нафтогазу – 19,3 млн (!) і голови "Укрзалізниці" – 5,5 млн грн.
На жаль, намагання виправити ситуацію при прийнятті бюджету на 2017 рік було марним. Зараз разом із групою депутатів з бюджетного комітету зареєстрували законопроект N6453, що передбачає внесення змін до Закону України "Про державний бюджет" і збільшення фінансування закладів Національної академії медичних наук. Сподіваємось, спроба номер два вдасться...
Адже нам дуже хочеться, аби Україна не втратила остаточно свій науковий потенціал і далі могла гордитися своїми вченими, які роблять відкриття у сфері медицини, а також рятують людей зі всього світу, здійснюючи суперскладні операції на серці, нирках, з трансплантації органів тощо... (Блог Івана Крулька, 23 травня 2017 р.)
