Філіпенко А.С., доктор економічних наук, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Трансформаційні процеси в Україні після російсько-української війни

Економіка. Відновлення економіки на сучасній техніко-технологічній та інформаційно-цифровій базі. Оцінка збитків у виробничій, інфраструктурній, сервісній сферах. За оцінками Кабінету Міністрів України сукупні збитки України внаслідок розв’язання Росією війни за станом на 30.03. 22 сягають 564,9 мільярда доларів з урахуванням втрат цивільного населення, ВВП та інвестицій. Зазначена сума складається з трьох частин:
Перша: прямі інфраструктурні збитки, тобто зруйновані мости, дороги, житло, будівлі. Зараз ця оцінка становить близько 120 млрд доларів, а з урахуванням військової інфраструктури та інших цивільних витрат – понад 270 млрд. доларів;
Друга: підрахунок втрат української економіки, тобто падіння ВВП у розрахунку на місяці, коли тривають бойові дії. Це – недоотриманий прибуток і не вкладені інвестиції, що оцінюється у 290 млрд доларів;
Третя: втрати, отримані внаслідок зменшення ВВП у перспективі відносно довоєнних планів, адже підприємства, які мають приносити державі доходи, зруйновані (за попередніми оцінками падіння ВВП України в 2022 р. становитиме від 10 до 35%).

Поглиблені дослідження щодо економічного становища східних та північних районів України (Маріуполь, Харків, Чернігів, Суми). Визначення профілю спеціалізації регіонів України в контексті поглиблення поділу праці і кооперації між ними з метою створення надійного внутрішнього ринку, глибшої інтеграції галузей і регіонів у вітчизняному економічному просторі, з одного боку, та обгрунтування ефективних напрямів експортної орієнтації, державна підтримка гетерогенних фірм високої продуктивності та належної конкурентоспроможності задля отримання надійних надходжень до державного бюджету – з іншого. Здійснення глибоких, масштабних структурних перетворень економіки на основі виділення галузей -локомотивів національного економічного розвитку (аграрний сектор, IT індустрія, будівництво, оборонна галузь, літако- та ракетобудування, сфера послуг) та галузі, що мають порівняльні і конкурентні переваги на світових ринках. Слід взяти до уваги роль України у світовій економіці, насамперед, як одного з головних постачальників на світовий ринок зернових культур, соняшникової олії, м”яса птиці та ін., які відіграють у окремих країнах Африки і Середнього Сходу роль визначального фактору у забезпеченні продовольчої проблеми. Вже зараз у зв”язку з війною ціна на пшеницю на світовому ринку зросла в березні 2022 р. майже вдвічі порівняно з травнем 2021 р. (https://tradingeconomics.com/commodity/wheat).

 Створення економічних, фінансових, інтелектуальних, психологічних передумов для відбудови економіки в оптимальні терміни з урахуванням внутрішніх потреб та зовнішнього попиту на продукцію вітчизняного виробництва. Економічні важелі відштовхуються від сприятливої для бізнесу, особливо для малих і середніх підприємств, податкової системи, дешевих, економічно обгрунтованих кредитів. Фінансові ресурси переважно створюються внаслідок нагромадження внутрішнього капіталу. Однак на початковому етапі абсолютно необхідними будуть великі обсяги зовнішнього фінансування як з боку традиційних міжнародних інституцій (МВФ, Світовий банк, ЄБРР), приватних інвесторів, так і зі створенням спеціально міжнародного фонду відродження економіки України на кшталт плану Маршалла, що діяв після ІІ Світової війни. Інтелектуальні передумови базуються на доволі високому рівні освіченості населення, в тому числі за показниками рівня вищої і середньої освіти, наявності достатньої кількості фахівців у галузі інформаційних і комп”ютерних технологій, широкого доступу до інтернету, мобільного зв”язку тощо. Психологічні передумови надихаються з одного боку, переможним завершенням війни, бажанням побудувати сучасну європейську країну з іманентними європейськими цінностями, з іншого боку, з урахуванням пам”яті про людей, які у цій війні поклали своє життя за свободу і незалежність України.

Результат: Створення короткострокової програми післявоєнної відбудови економіки за термінами, фінансуванням, інституційними механізмами.

ІІ. Політика. Трансформація внутрішньої політики спрямовується на подальше зміцнення єдності, згуртованості української нації, набуття нових рис ментальності, які були продемонстровані під час війни. Демократія, права і свободи людини, захист їхньої честі і гідності, справедливість, громадянське суспільство, ринковий економічний устрій, інші європейські та загальнолюдські цінності мають і надалі залишатися наріжним каменем внутрішньої політики, формування української державності і політичної нації.
Зовнішня політика підпорядковується створенню надійних механізмів безпеки країни, реалізації стратегічного курсу інтеграції з Європейським союзом, у якому зараз в силу екстремальних обставин перебуває близько 4 млн. українців, що перевищує показник будь-якої країни ЄС. Формування системи безпечного сусідства, а з часом і розвитку рівноправних, взаємовигідних відносин за пріоритету національних економічних і політичних інтересів. Активна участь у європейських і світових геоекономічних і геополітичних процесах, пропозиції щодо удосконалення системи світового урядування, яке склалося за результатами ІІ світової війни, Ялтинських і Потсдамських угод, і далеко не відповідає сучасним реаліям. Головною вадою системи ООН була і залишається неспроможність оперативного врегулювання військових конфліктів, що яскраво продемонстровано на прикладі сучасної російсько-української війни. Не в останню чергу це відбувається тому, що Росія незаконно успадкувала право колишнього СРСР в ООН, оскільки перемогу над гітлерівським націонал-соціалізмом забезпечив не тільки російський народ, а й інші народи СРСР. Під час тієї війни загинуло 8 млн. українців. Підтримка і розвиток регіональних політичних і економічних домовленостей і союзів (ГУАМ: Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова; Вишеградська група: Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина; Лю́блінський трику́тник: Україна, Польща, Литва).

Результат: Післявоєнна концепція внутрішньої політики, нова парадигма зовнішньої політики.

ІІІ. Соціальна сфера. Першочерговим завданням соціальної сфери післявоєнного періоду є розробка дієвих механізмів шляхом внесення відповідних змін до законодавства щодо підтримки сімей, які понесли людські втрати, втрати житла, інших об’єктів нерухомості; визначення обсягу пільг і привілеїв учасникам бойових дій, членам територіальної оборони; створення належних побутових і соціальних умов дітям-сиротам, що постраждали внаслідок війни, державна підтримка осіб з низькими доходами шляхом надання субсидій, підвищення рівня мінімальних пенсій у відповідності з прожитковим мінімумом. Здійснення подальшої децентралізації соціальних послуг, наближення їх до безпосередніх споживачів на рівні міських і селищних територіальних громад. Першочергово це стосується закладів охорони здоров’я, медичного обслуговування, сфери транспорту і зв’язку, адміністративних і юридичних послуг, які мають узгоджуватися зі стандартами Європейського Союзу.
У процесі економічного відновлення, підвищення загальної факторної продуктивності рівень заробітної плати в Україні повинен досягти рівня країн-сусідів на заході (Польща, Словаччина). Враховуючи складну демографічну ситуацію, поглиблену війною, буде розроблена спеціальна програма стимулювання народжуваності, підтримки материнства, заохочення обдарованих дітей. Дотичним до попередньої програми буде розроблений спільно з країнами ЄС алгоритм репатріації біженців, оскільки переважну більшість із них становлять молоді матері з дітьми.

Результати: трансформаційний варіант соціальної політики, як відповідь на виклики воєнного часу і післявоєнного відновлення.

ІУ. Гуманітарна політика: освіта, наука, культура і мистецтво, релігія.

Освіта. Трансформація освітянського простору усіх рівнів за головними критеріями і показниками має наближатися до норм, стандартів і інституційних механізмів Європейського Союзу. Особливий акцент буде наголошено на доповнення до навчальних програм з історії, щоб розкрити героїчний подвиг українського народу в російсько-українській війні, вітчизняного війська, сил територіальної самооборони, усіх, хто чинив надійний спротив ворогу, захищаючи нашу свободу і незалежність. Героїзм, патріотизм, згуртованість, незламність українського духу мають пронизувати навчальний процес від дитячого садочка до університету. Окремого висвітлення потребуватиме всебічна допомога наших союзників і друзів, відомих особистостей, пересічних громадян. Належна оцінка буде дана паліям війни- російському керівництву, брутальній поведінці, свавіллю їхніх солдат, тій величезній шкоді, якої вони завдали нашому народу і нашій країні. У системі середньої і вищої освіти слід розкрити шовіністичний, загарбницький характер «русского мира», його людиноненавистський зміст.

Наука. Перед вітчизняною наукою постають завдання осмислення передумов, об”єктивного висвітлення подій російсько-української війни, її соціально-економічних, військово-політичних та гуманітарних наслідків. Трансформаційні процеси потребують інституційної перебудови системи Національної академії наук, оптимізації її структури, визначення пріоритетних напрямів, посилення прикладного характеру досліджень, продукування відкритих інновацій для вітчизняних галузей. Важливим завданням стає інтеграція академічної та університетської науки задля отримання синергійного ефекту та наукових результатів європейського і світового рівня, а також включення вітчизняної науки у науковий простір ЄС.
Культура. Пріоритетного значення перших післявоєнних років набуває відновлення зруйнованих окупантами осередків культури (театрів, музеїв, бібліотек, пам”ятників національних героїв та ін.). Домінанти культурної політики: національне відродження, розбудова демократичної суверенної України, відкритість, використання здобутків світової культури, широка пропаганда звитяг народу України у російсько-українській війні. У сфері релігії закріпити позитивну тенденцію переходу осередків московського патріархату до Української православної церкви, продовжувати еволюційний роцес церковного об”єднання.

Результати. Нова якість гуманітарної політики, освячена життям і кров”ю громадян України.

Викладені в проєкті основні напрями, тези, концептуальні основи трансформаційних процесів у післявоєнній Україні в ході його реалізації будуть конкретизовані у відповідні програми, сценарії, прогнози. зміни до чинного законодавства України, оснащені моделями, розрахунками, таблицями, графіками.