Кремень В.Г.

Президент Національної академії педагогічних наук України,

академік НАН і НАПН України

ІННОВАЦІЙНІСТЬ ЯК ВИМОГА ЧАСУ

Розглянуто особливості сучасного, пост економічного етапу розвитку цивілізації. Його характерними особливими рисами є поява нових життєвих цінностей, зміна характеру соціальності й швидке впровадження інновацій у всі сфери суспільного буття. Зазначено про необхідність формування інноваційного стилю мислення й прищеплення інноваційного стилю мислення кожній сучасній людині. Викладено відповідні іцлі освіти.

Кушерець В.І.,

доктор філософських наук,

професор, голова правління

Товариства «Знання» України

Світоглядні основи буття в інформаційній парадигмі

В творчості останнього десятиліття життя академіка В.І.Шинкарука важливе місце займала світоглядна тематика (Див.: В.І.Шинкарук «Вибрані твори» Т.З., частина 2). В ній він бачив шлях осмислення антропологічних властивостей людини, в якій світогляд є чи не головною її сутністтєвою ознакою, своєрідним життєвим компасом, лише за допомогою якого особа здатна об'єднати і організувати свої знання в цілісну систему, осмислити його в єдності і багатозначенні явищ, подій і процесів. Без світогляду людське знання, хоч як багато його б не було, подібне кораблю, який загружений грузом коштовностей, але не знає куди йому пливти і до якого берега пристати.

Кремень Василь Григорович

доктор філософських наук, професор,

академік НАН України,

заслужений діяч науки і техніки України,

президент НАПН України,

президент Товариства „Знання" України

ЛЮДИНА В ТРАНСФОРМАЦІЯХ „ЕКОНОМІЗМУ": УТОПІЇ І РЕАЛЬНІСТЬ

Сучасний світ –це синтез динаміки розвитку і структури взаємозв'язків, наданих як у вертикальній, так і в горизонтальних площинах. Механізмом цього структурування виступила глобалізація всіх складових соціально-економічного і культурного змісту суспільства. В горизонтальному вимірі відбувається формуваннях нових геополітичних утворень. У вертикальній – утворюється інформаційно-ієрархічна піраміда багатства і влади, вершина якої зайнята передовими, розвиненими країнами світу. Піраміда працює подібно до "насосу" – до її "вершини безперервно йдуть потоки фінансів, багатства, інтелекту" [4, с. 5]. У цих умовах відбувається трансформація духовно-культурних цінностей у новому вимірі – економічному, який породжує ряд важливих для сучасного буття проблем, які вимагають уважного розгляду і вирішення.
Конструктивне вирішення будь-якого питання залежить від виявлення причин і умов його існування.

Андрос Євген Іванович

кандидат філософських наук,

провідний науковий співробітник,

в.о. завідувача відділу філософської

антропології Інституту філософії імені

Г.С. Сковороди НАН України

ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ПАРАМЕТРИ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР

Ведучи мову про екзистенційні параметри філософсько-антропологічного знання у проекції українського досвіду, слід зазначити, що ми при цьому виходимо із найбільш ґрунтовних та радикальних традицій екзистенційної проблематики. А такими традиціями й підходами були дві – гайдеггерівська та сартрівська.

Шалашенко Геннадій Іванович

кандидат філософських наук,

старший науковий співробітник

відділу філософської антропології

Інституту філософії імені Г.С. Сковороди

НАН України

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ ФАНТОМ СУЧАСНИХ ЦІННІСНИХ СПОДІВАНЬ

Можливо, поняття трансцендентального і не найкращим чином пасує до того комплексу питань, що порушуються у пропонованому тексті як спроба бодай якось посприяти запобіганню назріваючому, якщо не в сучасному світі людини в цілому (це було б надто претензійно вже з огляду на майже остаточно зруйноване уявлення про світ як ціле), то принаймні в нашому (вітчизняному) суспільстві загостренню хвороби під назвою „морально-цінніс­на дезорієнтація". А вислів „трансцендентальний фантом" і поготів виглядає доволі безпорадним на тлі актуального завдання якнайшвидшої організації раціональних дієвих практик, що змогли б тут і зараз зупинити, або хоча б пригальмувати процес накопичення у суспільстві руйнівного потенціалу байдужості, зневіри та депресивних настроїв.