До ІІІ Пленуму правління Товариства "Знання" України (22 грудня 2010 р.).
Переймаючись виходом України з кризи, суспільство вишукує ресурси успішнішого економічного розвитку в умовах ринкової економіки. Світовий досвід свідчить, що таким ресурсом є знання, просвітництво. Освіта, наукове просвітництво стали чи не основним ресурсом у піднесенні таких країн, як ФРН, США, Англія, Франція, Швеція, Фінляндія, Японія, Корея. Жодна країна не виходила з кризи лише завдяки економічним чинникам. Адже основа економічної діяльності держави, здійснення результативних реформ і запровадження інновацій базується насамперед на людському чиннику. Водночас просвітництво сприяє розвитку людини як найвищої соціальної цінності.
Побудова цілісної системи наукового просвітництва забезпечила б суспільству підтримку громадськості, інтелектуальної еліти в формуванні позитивної громадської думки, належної психокультури як джерела будівничої енергії, врешті, консолідації самого суспільства в реалізації загальнонаціональних інтересів та ідеалів.
Ця проблема турбує Всеукраїнську науково-просвітницьку організацію української інтелігенції — Товариство "Знання" України, що знаходить своє відображення в науково-практичних конференціях, круглих столах і на черговому пленумі правління, на якому звітують про лекційну й освітню роботу наших Вінницької і Запорізької обласних організацій Товариства.
Які ж фактори затребуваності реалізації соціальних функцій наукового просвітництва, що не підпорядковує свою діяльність жодній із партій чи політичних сил, керується загальнодержавними інтересами, ми бачимо?
По-перше, необхідне аргументоване, наукове, висококваліфіковане роз'яснення аудиторії складних питань сучасності, розвитку суспільства; по-друге, живе мобілізаційне слово викладача як унікальну форму живого зворотного зв'язку з населенням ученого-лектора, просвітителя не в змозі замінити значний розвиток сучасних ЗМІ й інформаційних технологій. По-третє, просвітництво, системна лекційна діяльність набувають нині соціального звучання, допомагаючи долати нерівність доступу до знань, зумовлену розшаруванням суспільства. По-четверте, наукове просвітництво (лекторії, курси, семінари) надає можливість об'єктивно й оперативно інформувати громадськість про рішення, прийняті на державному, регіональному та місцевому рівнях. По-п'яте, успішне просвітництво допоможе відновити в країні престиж освіченості, підняти статус ученого, вчителя, науковця, посіє нові знання, що відповідатиме природі суспільства й новим стандартам гуманізму.
Проблема просвітництва "Знання" в тім, що воно поширене переважно у великих містах, де зосереджена лише третина населення країни (15 млн). Водночас не відновлено повноцінну лекційну діяльність серед сільського населення (15 млн громадян), працюючих, які проживають у селищах міського типу (15 млн громадян), промислових підприємств, особливо на сході України.
Україна може спиратися на багатий історичний досвід народних шкіл, просвітницьких організацій, роботи Товариства "Знання", що виявлялася в популяризації досягнень науки й техніки, передусім фундаментальних наук, медицини, педагогіки і психології, досвіду новаторів виробництва, освоєння ораторського мистецтва.
Водночас "Знання" втратило багато приміщень, аудиторій. Обсяг лекційної діяльності скоротився. Інформаційним монополістом стали ЗМІ, зокрема електронні, з плюсами і деструктивним упливом Інтернету. Тож громадяни менше отримують об'єктивної інформації про суспільні явища, особливо складні, неоднозначні за довірливих зустрічей віч-на-віч, і це в умовах первісного капіталізму з його культом наживи, корупцією, домінуванням матеріальних цінностей над моральними, зневагою до національних традицій Українського народу. Об'єктом необґрунтованої, пасквільної критики стає сама державність України, її народ. Назріла потреба в активнішій громадській позапартійній підтримці того, що відповідає загальнонаціональним, загальнодержавним інтересам. Товариству "Знання" України, іншим просвітницьким організаціям не легко проводити цю складну, відповідальну державницьку роботу без належної державної підтримки.
Нині наше Товариство об'єднує викладачів, науковців провідних ВНЗ, учених НАНУ, НАПНУ, інших академій, прагне конструктивно взаємодіяти із владою. На відміну від інших країн СНД, в Україні "Знання" зберегло цілісність, організації в областях, АРК, містах Києві та Севастополі, видавництва, планетарії, журнали "Трибуна", "Наука і суспільство", щорічник "Наука і культура" (спільно з НАН України), створило мережу науково-просвітницьких центрів, заснувало Університет сучасних знань, низку журналів, як "Наше небо", має сайти і портал "Знання" в Інтернеті, допомагає громадянам адаптуватися до зміненого ринку праці й забезпечити їх навичками для відповідальної участі в житті суспільства.
Товариство "Знання" постійно бере активну участь у навчанні членів дільничних і окружних комісій із проведення виборів президента України, Верховної Ради України, місцевих органів влади. Керівники, актив організацій Товариства "Знання" проводять масову науково-просвітницьку роботу до знаменних дат у житті українського народу.
У Вінницькій, Запорізькій, Харківській, Донецькій та інших обласних організаціях Товариства "Знання" України узялися за реалізацію інформаційного забезпечення таких державних програм, як правовий всеобуч населення, інформаційна підтримка малого та середнього підприємства. Вони чітко визначили своє місце у вирішенні пріоритетних та актуальних завдань.
Конструктивно взаємодіють із гілками влади організації Товариства "Знання" в Київській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Кіровоградській областях, інформаційно сприяють розв'язанню завдань модернізації та інноваційного розвитку регіону, розвитку економіки й соціальної сфери. А Полтавською обласною організацією Товариства налагоджене тісне співробітництво з виборчими комітетами у справі правової культури виборців. Вона змогла виграти міжнародний ґрант із навчання членів окружних дільничних виборчих комісій. Донецька обласна організація Товариства особливу увагу приділяє інформаційному забезпеченню реалізації "Регіональної концепції освіти протягом усього життя" обласної державної адміністрації.
Нові умови життя обумовили нові підходи до науково-просвітницької роботи, зміну її форм. Нині успішно діють різноманітні курси, школи, семінари, науково-просвітницькі читання, науково-профорієнтаційні центри в навчанні й підготовці кадрів за інтересами і запитами громадян.
Просвітницька діяльність має включати також відродження національних культур і мов, вивчення і збереження місцевої історії, розвиток загальної громадської культури, застосування ненасильницьких способів вирішення конфліктів. Йдеться про інтеграцію, поєднання в одне ціле на творчій основі народних університетів українознавства (керівник — науково-методичної ради професор П. П. Кононенко, директор — А. Г. Мартинюк) та університетів "третього віку" (пенсійного віку) з науково-методичним супроводом Національної академії педагогічних наук України, Всеукраїнським координаційним бюро міжнародної громадсько
-державної програми "Освіта дорослих України". Зрозуміло, що розгортання мережі університетів для громадян "третього віку" вимагає переорієнтації в роботі наших журналів "Трибуна", "Наука і суспільство", а також видавництв у системі Товариства "Знання", та їх друкованих органів.
Предметом спільної турботи Товариства "Знання" України і Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка є патріотичне виховання, пропагування кращих традицій і звичаїв українського народу, його внесок у світову культуру, підтримка розвитку й утвердження державної української мови. Практичний внесок у цю справу ми робимо тим, що наші організації, наприклад, Запорізька обласна, вже багато років ведуть курси "Ділова українська мова". Системи ж таких курсів за участю товариств "Знання" і "Просвіти" ще не створено. Ми схвалили досвід патріотичного виховання науково-просвітницьким центром "Відродження", який очолює Микола Степаненко. У Центрі добре діють Сектори українського козацтва, національної культурної спадщини, історико-пошуковий, у справах дітей та молоді. Проведено фестивалі "Моя родина козацького роду", в яких взяли участь 1200 дітей із Полтавської, Кіровоградської, Черкаської, Київської областей. За участі козаків затримано 209 правопорушників, розкрито 9 злочинів. Центр створив і показує у вишах та школах фотовиставку "Україна — країна замків і фортець". Випущені серії настінних календарів "Замки і фортеці України", "Собори і церкви України". Створена унікальна технологія національного парку "Міні-Україна", що передбачає макети архітектурних пам'яток на зразок всесвітньо відомого парку "Міні-Європа" в Брюсселі. Проведено Міжнародний молодіжний фестиваль в Опішному за участю 232 учасників із 15 областей України, а також з РФ, Молдови, Румунії, Білорусі, які подали на конкурс 275 робіт.
В освіті дорослих відіграє роль і ВНЗ Товариства — Університет сучасних знань (УСЗ). У 10 його філіях ведеться перепідготовка кадрів і діють центри з освітніх послуг для населення. Вони пропонують комп'ютерні і мовні курси, курси підвищення кваліфікації, підготовки робочих професій. Таку роботу, зокрема, ведуть Ковельська та Червоноармійська філії УСЗ.
Слід зазначити, що робота філій нашого Університету, які водночас представляють осередки Товариства в регіонах, суголосна діяльності науково-просвітницьких центрів (НПЦ), які в багатьох регіонах є провідниками просвітницьких програм освіти дорослих.
Велику роботу навчання кадрів, освоєння сучасних професій проводять госпрозрахункові науково-просвітницькі центри Товариства (НПЦ). Так, НПЦ "Кадри" понад 20 років успішно сприяє розвитку ринкової економіки, посилює мобільність, конкурентно-спроможність дорослого населення на ринку праці. Через такі центри обласних організацій Товариства лише 2009 року були запропоновані програми навчання і просвітництва, адресовані народжуваній еліті (лідерам громадських і політичних рухів, партій, профспілок, журналістів), соціально не захищеним категоріям громадян (безробітним, багатодітним сім'ям, інвалідам, а також іншим професійним і соціальним групам (учителям, науковцям, військовим). Спектр пропонованих програм надзвичайно широкий: додаткові професійні каліфікації, права людини, проблеми економіки, політики, комп'ютерної культури.
Особливо сприяє вивченню кращого зарубіжного досвіду освіти, в тому числі дорослого населення, НПЦ "Знання — Круїз". Успішними акціями у показі сучасних методів оволодіння суспільно потрібними освітніми технологіями під час виставок "Освіта і кар'єра" зарекомендував себе НПЦ "Виставки, ярмарки, презентації".
Але наша освітянська діяльність має ще нерегулярний характер і через фінансову нестабільність прив'язана лише до реалізації конкретних проектів. Поєднання орієнтації на суспільну користь і інтереси особи дають можливість організаціям Товариства (Вінницька, Миколаївська, Харківська, Запорізька) швидко й адекватно реагувати на проблемні ситуації в суспільстві й регіоні, використовувати навчання дорослих як ефективний інструмент їх вирішення. Разом із тим ми змушені констатувати, що в жодному регіоні, за винятком Ковеля і Кременчука, не сформовано гідних умов для розвитку освітньої і просвітницької діяльності у "третьому секторі". Слід інтегрувати доступ організацій Товариства в систему надання освітніх послуг населенню.
Товариство прагне своєчасно й оперативно реагувати на останні події в країні. Нині в ній проходить публічне обговорення Податкового кодексу, пенсійного забезпечення, соціального страхування для різних категорій населення. Тому важливо надати населенню об'єктивну інформацію із загальнонародних інтересів. Для цього Товариство залучає компетентних спеціалістів, учених, практиків.
Ми багато зробили для роз'яснення податкового законодавства і змін у бухгалтерському обліку, вихованні податкової культури. Так, у Вінницькій обласній організації Товариства за останній час проведено 460 семінарів для 26 тисяч фахівців. Загалом в Україні було перепідготовлено щодо вивчення нового законодавства за останні роки 700 тисяч працівників бухгалтерій.
Вивченням cвітоглядних проблем космосу, наук про Землю як основою раціонального знання займаються наші Київський, Донецький, Херсонський і Черкаський планетарії.
Плануючи свою роботу на перспективу, ми готуємо пропозиції до уряду щодо участі у проведенні Року освіти й інформаційного суспільства, щоб за державної підтримки зробити вагомий внесок у науково-просвітницьке і інформаційно-освітнє забезпечення соціально-економічного і культурного розвитку України.
Василь КУШЕРЕЦЬ,
голова правління Товариства "Знання" України,
доктор філософських наук, професор,
заслужений працівник науки і культури України
