МИ вступили у третє тисячоліття нової ери після драматичних подій страшного ХХ століття, його жахів та злочинів світових та континентальних війн, репресивного тоталітаризму, Чорнобильської трагедії тощо. Але це не зупинило реалізації нашої волі та надії і скоро ми радісно відчули торжество Гімна української ідентичності:
В своїй хаті своя й правда
І сила, і воля.
Увесь демократичний світ вітав здійснення нашої надії та волі. Крім, звичайно, авторитарного режиму нашого північного сусіда, який давно заражений геном імперії і бачив нас лише своїм васалом. Володимир Путін та закладений уже тоді рашистський режим прагнули побудувати нову імперію "русского мира." Ця імперія будувалась на масштабній брехні, облудності, дезінформації, ненависті, злості та зомбування населення. Пропаганда, використовуючи відсутність традицій протистояти брехливій інформації, відкрито"утюжила" незахищені мізки росіян, спонукала їх до втечі від реальності, докорі, совісті. Принизлива ксенофобія створювалася на примітивних постулатах: "Він їсть твою ковбасу"?! Цим посилювалась людська жадність та готовність до насилля. Ці постулати розглядаються вже не просто як засоби мови, а як формоутворення особливого буття. Російське населення буквально збожеволіло, коли більшістю було підтримано розпочату Путіним війну проти України. Бо зовсім недавно воно масово співало: "С неба звездочку достану прямо милому в штаны. Пусть она все там разрушит, лишь бы не было войны!" Тут не має ніякого дива, адже "божеволіють, зазвичай, великими колективами(Ніцше).
Але вони швидко протверезіють. Завдяки двом причинам.
Перша. Війна тримається на брехні, а брехня тримається поки в неї вірять. Скоро прийде критичне мислення після трагічних для них подій. Вони швидко зрозуміють, що від Путіна немає нічого путнього Це може бути лише, по - справжньому, щось "путное".
Друга. Вони швидко оговтуються після нашого справедливого меча, наповненого духовною волею і силою. Духовність завжди виступає проти тотальної брехні, масового пригнічення і тиску на свободу людини. Вона проти тварного початку самовпевненого споживання, коли панує тотальна посередність, хаос, небуття, спрощення.
Віковічна Українська духовність, яка зробила Україну субєктом світової історії, базується на тому, що людина є насамперед істотою. що має великий. внутрішній світ, твердий і сильний дух, який приводить до позитивного результату, свою долю та зверненість до вищих цінностей. Наша духовність - це не лише проголошена мудрість, як особиста настанова людям, а й як вилучена з навколишніх людей раціональна, вольова та емоційна енергія духу, яка передається у загальний потік нашої віри, надії, любові та софійності. Таким чином духовність стає субєктом нашого буття. Вона ототожнюється з релігією, де "Бог є дух,"а " Дух є Бог", в руках якого непереборний меч, направлений на перемогу диявола, який веде увесь світ у бездну пекла. Наша спільна молитва за перемогу над агресором і є важливою його частиною.
МОЛИТВА ВОЇНА
Побудь. мій Боже. отут, зі мною,
У цьому полі, у розпал бою,
Серед руїни і серед краху
Не дай пізнати глибини страху.
Не дай упасти в зневіру й розпач
І побратимам розбігтись врозтіч.
Побудь. мій Боже. отут між нами
Душею батька, сльозою мами.
Сестри сльозою, брата плечима.
Чеканням милої, її очима,
Побудь, мій Боже, отут зі мною,
посеред світу, посеред болю.
Храни від смерт,і від кулі вражої,
Будь мені, Боже, вартою, стражею.
Я душу й тіло тобі офірую.
Побудь, мій Боже, зі мною
ВІРУЮ!!!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань,
член-кореспондент НАПН України,доктор філософських наук, професор В.І. Кушерець