12 лютого народився український фізик-теоретик, академік НАН України з 1982 року Олексій Ситенко. Науковець володів широкою науковою ерудицією, але найбільше зробив для теоретичної ядерної фізики та теорії плазми. Найперше, слід згадати створення ним теорії взаємодії високоенергетичних частинок з ядрами ще у 1958 році – сьогодні вона отримала у науковій літературі назву «теорія Ситенка-Глаубера». До найвагоміших результатів слід також зарахувати передбачення нового фізичного явища – диференційного розщеплення дейтрона.

Вчений викладає низку нових наукових результатів у напрямку дослідження електродинаміки ядер у ґрунтовній монографії «Електродинаміка ядер», яку він видав у співавторстві з Олександром Ахієзером та Віктором Тартаковським.
Не менш важливі результати Олексія Ситенка і в теорії плазми. Ним вперше було знайдено тензор діелектричної проникності такої плазми у кінетичному наближенні, розроблено теорію електромагнітних процесів у плазмо подібних середовищах, уперше було закладено основи теорії флуктуацій у слабо турбулентній плазмі.
Олексій Ситенко був також блискучим вченим-педагогом. Він створив наукові школи у галузі ядерної фізики і фізики плазми. Особливе значення мають його університетські підручники, а монографія з фізики плазми вважається однією з кращих книг з цієї проблеми у світі.
Помер Олексій Ситенко 11 лютого 2002 року після тяжкої хвороби, за день до свого 75-річчя.

Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України