Степанів Олена Іванівна (7. 12. 1892, с. Вишнівчик Перемишлянського пов., тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл. – 11. 07. 1963, Львів) – громадська і військова діячка, чотар Української Галицької Армії. В'язень радянських таборів.
Народилася в сім'ї священика. З 1910 р. навчалася в семінарії Українського педагогічного товариства (м. Львів); у 1912 р. вступила до Львівського університету. У студентські роки брала активну участь у діяльності товариства «Сокіл» (очолила його першу жіночу чоту у Львові).
У 1914 р. увійшла до складу Комітету об'єднаних стрілецьких товариств (м. Львів), виїхала на фронт у складі жіночої чоти Українських Січових Стрільців; брала участь у битвах під Комарником та біля гори Маківки (квітень – травень 1915 р.), на початку травня 1915 р. під час битви під м. Болеховом потрапила до російського полону. У 1915—1917 рр. перебувала як військовополонена в Ташкенті; в квітні 1917 р. повернулася до Галичини. У 1918 – 1919 рр. – чотар Української Галицької Армії, референт преси в Державному секретаріаті закордонних справ ЗУНР. У 1919 р. з дипломатичною делегацією відбула до Відня; у 1919 – 1921 рр. навчалась у Віденському університеті, захистила докторську дисертацію на тему «Розподіл і розвиток суспільства в старій Русі до половини XIII ст.», після чого повернулася до Львова; з 1922 р. викладала історію та географію у Львівській гімназії сестер-василіянок та Львівському таємному українському університеті. Була членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка (ініціювала створення його Географічної комісії), товариства «Рідна школа», референтом при Ревізійному союзі українських кооперативів; співробітничала з організацією «Пласт» та УВО. З 1939 р. працювала в установах АН УРСР; з 1945 р. – доцент Львівського університету. У 1949 р. була заарештована, відбувала заслання в таборах у Мордовській АРСР (Росія); у 1956 р. звільнена за станом здоров'я, повернулася до Львова, де й померла.
Наукові праці з економічної географії – «Кооперативи здоров'я» (1930), «Люди й земля – огляд переписів на західноукраїнських землях» (1938), «Сучасний Львів» (1943), «Трудові резерви Львівщини» (1949). Авторка мемуарних творів: «Мої спомини з шкільних літ» (1933), «Жінка-вояк», «Воєнні усмішки» (обидві – 1934), «Напередодні великих подій» (1943).
Шендеровський Василь Андрійович,
доктор фізико-математичних наук,
професор, віце-президент
Українського фізичного товариства
та дійсний член Наукового товариства Шевченка;
Кушерець Василь Іванович,
доктор філософських наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України,
голова правління Товариства «Знання» України
