17 березня 1847 року народився видатний український вчений, етнограф Федір Вовк. Федір Вовк – один з найактивніших помічників Павла Чубинського в організації та проведенні перепису населення Києва 2 березня 1874 року.

Його докторська дисертація «Скелетні видозміни ступні у приматів та в людських расах», написана 1900 року, приносить йому премію Годара від Російської Академії наук, велику золоту медаль Брока – від Паризького Антропологічного товариства, а також науковий ступінь доктора природничих наук у Сорбонні. Його визнає світова наукова громадськість.

Він стає організатором всесвітньої виставки в Парижі в 1900 році. З 1901 по 1905 роки на запрошення Іллі Мечникова та Максима Ковалевського Федір Вовк викладає в Російській Вищій школі суспільних наук у Парижі.

У своїх наукових працях Федір Вовк дійшов висновків, що українці становлять окремий антропологічний тип, відмінний від сусідніх слов'янських народів. Особливе значення має його праця «Етнографічні особливості українського народу», де він вперше різнобічно охопив український побут, науково обґрунтував висновок, що український народ і з етнографічного боку являє окремішню цілість.

Серед учнів професора Ф.Вовка були такі визначні українські вчені і громадські діячі як Іван Раковський, професор Сергій Руденко, Левко Чикаленко, Олександр Алешо, Анатоль Носів.

Помер Федір Вовк 30 червня 1918 року.

Шендеровський Василь Андрійович,

доктор фізико-математичних наук,

професор, віце-президент

Українського фізичного товариства

та дійсний член Наукового товариства Шевченка;

Кушерець Василь Іванович,

доктор філософських наук,

професор, заслужений діяч науки

і техніки України,

голова правління Товариства «Знання» України