У Товаристві “Знання” України в 12 вересня ц. р. відбувся круглий стіл за участю голови правління Товариства, члена-кореспондента НАПН України, президента Університету сучасних знань Василя Кушерця. Крім представників Товариства “Знання” України, у заході взяли участь Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, Національна спілка письменників України, журналісти, лектори.
На порядку денному — Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Відомий мовознавець, професор Іван Ющук прочитав лекцію про проблеми імплементації нового Закону про державну мову, зважаючи на його велике історичне і державотворче значення. У доповіді і виступах наводилися приклади продовження зросійщення інформаційного простору, нерозуміння навіть окремими представниками влади значення державної мови для консолідації суспільства, розвитку державності, національного розвитку.
Учасники наголошували на важливості Закону і висловлювали застереження громадськості щодо намагання ігнорувати державну українську мову, зокрема депутатами Опозиційного блоку, які вдаються до спроб реваншу — зросійщення населення України, особливо молоді. У підсумку учасники круглого столу ухвалили звернення до уряду.
12 вересня 2019 року представники Всеукраїнської громадської організації Товариство “Знання” України, Національної спілки письменників України і Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, представники громадськості Києва на спільному засіданні обговорили Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” і дійшли висновку:
1. Закон прийнято на виконання другої частини статті 10 Конституції України: “Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.
2. Закон відповідає “Декларації про державний суверенітет України”, прийнятий Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р., де вказувалося: “Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя”.
3. Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, Закон гарантує з метою збереження їхньої національної ідентичності право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини України і користування нею в повсякденному спілкуванні.
4. Закон не передбачає втручання в особисте життя громадян і відкидає будь-яку дискримінацію громадян за мовною ознакою. Володіння єдиною державною мовою забезпечує всім громадянам України рівні права на освіту, роботу, інформацію, посади в державі.
5. У Законі передбачено достатній час і створення умов для підготовки громадян, громадських і державних структур до належного опанування державної мови.
Свого часу були розроблені й ухвалені три державні програми щодо всебічного розвитку і функціонування української мови в Україні: “Державна програма розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року”, затверджена Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 лютого 1991 р. № 41 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1272 від 17 жовтня 1996 р.), “Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови”, схвалені Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 998, “Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004—2010 роки”, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1546. Проте ці програми були виконані лише частково.
Сподіваємося, що теперішнє політичне керівництво, уряд України не повторить недбальства попередніх урядів і забезпечить неухильне безконфліктне виконання Закону України “Про забезпечення функціонування української мови”, чого вимагає стаття 10 Конституції України і Рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року.
В.І. Кушерець,
голова правління Всеукраїнської громадської організації
Товариство “Знання” України;
М.О. Сидоржевський,
голова Національної спілки письменників України;
П.М. Мовчан,
голова Всеукраїнського
товариства “Просвіта”
імені Тараса Шевченка
