У Товаристві "Знання" України відбувся вечір пам’яті талановитого українського поета, журналіста, шістдесятника Василя Симоненка з нагоди його 85-річчя. Про тернистий шлях поета цікаво розповів Володимир Біленко, відомий видавець, журналіст, однокурсник Василя Симоненка. Він розкрив, як тяжко було публікуватися Василю Симоненку через його справжній патріотизм, національні мотиви у його творчості, новаторство стилю, які перешколи чинилися владою виданню творів поета і після його передчасної смерті, зокрема через злочинні побої його міліцонерами на Черкащині.Водночас Біленко зазначив, що публікувався Симоненко і завдяки сприянню колег, таких, як видавець Петро Засенко, поет і журналіст Микола Сом, журналіст Петро Жук та інші. Володимир Біленко і сам завжди турбувався про видання творів Василя Симоненка.
В зустрічі взяли участь голова правління Товариства, член-кореспондент НАПНУ Василь Кушерець, ректор Університету сучасних знань, професор Юрій Ведєрніков, відомий письменник, який особисто знав Василя, Вадим Пепа, директор УБЕНТП, знаннівець Юрій Лебідь, культуролог Любов Лавріненко, поширювач знань про Товариство в соціальних мережах Оксана Мартинюк та інші.
Василь Кушерець розповів про Василя Симоненка як громадського діяча, про філософські основи його світогляду і творчості. Вадип Пепа високо оцінив Василя як талановитого письменника і журналіста. Я підкреслив дивовижну працьовитість Симоненка, коли середню школу, до якої Василь ходив аж 9 км, він закінчив із Золотою медаллю.
Відзначив я і громадянську мужність поета, коли він уже в першій книжці викривав замовчуваний тоді голод 1947 року, осудив російський шовінізм щодо України засобом підтексту, гостро осудивши шовінізм щодо пригноблених, але волелюбних курдів. З уст сучасників не сходили його крилаті поетичні фрази, типу:"Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю" або ще викривальніше щодо режиму - творця масових репресій і голодоморів:"На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил".
Отож твори Василя Симоненака, високо оцінені Павлом Тичиною, Олесем Гончарем, Павлом Загребельним,Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом, Борисом Олійником, Дмитром Павличком, світочами української діаспори, треба читати і перечитувати. Розумом і серцем!
Учений секретар Товариства "Знання" України, поет Василь Василашко