правописВід 3 червня в Україні офіційно працює новий правопис.

Чи готові  ми писати по-новому?

Як же пишемо нині: «індик» чи «индик»?

Що пропонують у новій редакції українського правопису?

Зміни в українському правописі не значні і їх не так багато.

Свої знання вирішили перевірити працівники Товариства «Знання» України, співробітники Університету сучасних знань, коледжу. Вони  зібралися в аудиторії, аби пройти тест з української мови й успішно впоралися із завданням.

Віднині знаємо, що всі слова з числівником “пів” у значенні “половина” пишемо окремо: пів Києва, пів яблука, пів відра. Раніше було кілька варіантів написання: через дефіс, з апострофом і разом. Виняток – слова, з якими “пів” становить єдине поняття (півкуля, півмісяць, півострів тощо).

Людмила ЧЕЧЕЛЬ

PS Про зміни в українському правописі читайте далі.

ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОПИСІ

  • Числівник “пів” у значенні “половина” пишемо окремо: пів Києва, пів яблука, пів відра. Раніше було кілька варіантів написання: через дефіс, з апострофом і разом. Виняток – слова, з якими “пів” становить єдине поняття (півкуля, півмісяць, півострів тощо).
  • Слово “золото-валютний” тепер потрібно писати через дефіс (раніше – разом).
  • Деякі питомі українські і давно засвоєні слова перед приголосними н та р мають варіанти з голосним и відповідно до вимови: індик (индик), індича (индича), індиченя (индиченя), індичий (индичий), індичина (индичина), індичитися (индичитися), індичка (индичка), ирій (= вирій), ірод (ирод).
  • У художніх текстах іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь можуть набувати, як варіант, закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости, крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси.
  • Складені назви інформаційних агентств пишемо з великої літері (крім родової назви) і без лапок: агентство Українські Національні Новини, агентство Франс Прес, агентство Інтерфакс-Азербайджан. Раніше назви писали в лапках.
  • “Гінді” та “Гельсинки” тепер пишемо саме так. Раніше ці слова писалися через “х”. Фонетично близькі до h звуки передаємо через “х”.
  • У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: буквою г (Васко да Гама, Вергілій, Габсбург, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гонгадзе, Гулівер) і шляхом імітації іншомовного [g] – буквою ґ (Васко да Ґама, Верґілій, Габсбурґ, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґонґадзе, Ґулівер і т.ін.).
  • У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна.
  • Буквосполучення “th” у словах грецького походження передається варіативно: Марфа і Марта, Афіни та Атени, міфологія і мітологія, кафедра і катедра і т.д. Раніше було прийнято зазвичай вживати “ф”.
  • Слова “проєкція” та “проєкт” потрібно писати через “є” (раніше через “е”).
  • Назви виробничих марок машин, приладів і т.ін. беруться у лапки і пишуться з великої букви: літак «Руслан», автомобіль «Вольво», екскаватор «Амкодор», автобус «Богдан», трактор «Слобожанець». Але назви самих цих виробів (крім назв, що збігаються з власними назвами), беруться в лапки і пишуться з малої букви: «запорожець», «фольксваген» (автомобілі), «боїнг» (літак), «панасонік» (магнітофон), але: «Тесла», «Таврія» (від власних назв). Винятки: «жигулі», «мерседес».
    Примітка.У побутовому вживанні назви засобів пересування можуть вживатися без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі.
  • Географічні назви, що починаються зі Східно-, Західно-, Північно-, Південно-, Центрально-, пишуться з великої літери (обидва слова) і через дефіс: Східно-Китайське море (раніше Східнокитайське), Південно-Західна залізниця, Західно-Казахстанська область.
  • Слова із першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- писатимуться разом: ексміністр, віцепрем’єр, оберофіцер, унтерофіцер, онлайн, штабскапітан. Раніше ці слова писалися через дефіс.