Шведський учений Ларс-Ерік де Геер разом із колегами висунув гіпотезу, що перший вибух на Чорнобильській атомній електростанціі 26 квітня 1986 р. був ядерним, а не тепловим. Свою гіпотезу та факти на її підтвердження він разом зі своїми колегами оприлюднив у журналі «Nuclear Technology».

В результаті невдалого експерименту на ЧАЕС в ніч на 26 квітня 1986 року сталося вибухове руйнування оболонки активної зони реактора. Наразі прийнято вважати, що в проміжку між 01:23:50 та 01:23:53 за три секунди відбулося два теплових вибухи. Класична версія події пояснює перший вибух тим, що вода із системи охолодження випарувалася і зруйнувала труби, після чого потрапила на вкрай гарячу цирконієву оболонку тепловидільних елементів. Однак, група шведських учених засумнівалася в тому, що перший вибух був саме тепловим. На їхню думку, насправді це був мініатюрний ядерний вибух потужністю 75 тонн в тротиловому еквіваленті.

Автори наголошують, що ядерний вибух не варто плутати із застосуванням ядерної зброї. Вчені стверджують, що через кілька днів після аварії радянські радіофізики зафіксували ненормальну активність ізотопів ксенону-133 в рідкому ксеноні, який отримували на фабриці зі зрідження повітря в Череповці – за тисячу кілометрів від ЧАЕС.

Шведські вчені провели моделювання погодних умов в ті дні, використовуючи нові тривимірні кліматичні дані та сучасні алгоритми розрахунку руху повітряних мас. Таку аномальну активність ізотопів ксенону дослідники пояснили припущенням, що викинуті радіонукліди піднялися на висоту близько 3 км після ядерного вибуху (за матеріалами сайту ukr.media (20.11.2017) підготувала студентка 3 курсу коледжу УСЗ, спеціальність «Видавнича справа та редагування», Гавриленко Анна).