Поліщук Валер’ян (1897-1942), псевдонім Сонцвіт Василь, Микита Волокита та ін..), письменник і теоретик; друкувався з 1918 року . З 1923 року належав до літературної організації «Гарт», 1925 року організував у Харкові літературну організацію «Авангард». На свій час був добрим знавцем новітніх спрямувань світової пролетарської літератури, що зафіксоване в його багатьох статтях. У середині 1930-их років заарештований і загинув на засланні; у другій половині 1950-их років посмертно реабілітований.

Річицький Андрій (псевдонім Пісоцького Анатоля; 1882-1937), політичний діяч, член УСДРП, 1917-18 рр. член Української Центральної (і Малої) Ради, з січня 1919 – один з ідеологів «незалежників» та засновників УКП («укапістів») і її керівник. Співредактор органу УКП «Червоний прапор», в якому в 1920 році викривав КП(б)У як російську окупаційну партію в Україні. Після ліквідації УКП (1924) член КП(б)У, в якій був однодумцем М. Скрипника і головним інтерпретатором його теорії й політики українізації. Викладач ВУАМЛІН-у й науковий співробітник науково-дослідного інституту літератури ім. Т. Г .Шевченка. Після самогубства Скрипника заарештований і розстріляний.

Ручко Гнат (1886-1946), мікробіолог, родом з Полтавщини, член-кореспондент АН УРСР (з 1934), працював у Харківському науково-дослідному бактеріологічному інституті та у Берліні в Кохівському бактеріологічному інституті; у 1933-1937 рр. - директор Київського бактеріологічного інституту, пізніше репресований.