ПЕРША КОНФЕРЕНЦІЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ З ПИТАНЬ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ
ТОВАРИСТВА «ЗНАННЯ» УКРАЇНИ
У Перший конференції прийняли участь багато вчених та фахівців України з різних гірничих галузей та фахівців з питань екології, фінансів, страхового бізнесу, інфраструктури, права та економіці. Перша конференція пройшла в приміщеннях Товариства «Знання» України – Планетарії та Університеті Сучасних Знань.
Викриття Першої конференції відбулось у залі Київського Планетарію.
Відкрив засідання Першої конференції Громадської Ради з питань мінеральних ресурсів Товариства «Знання» України Голова Наглядової Ради Кушерець Василь Іванович - український філософ, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань.
Кушерець Василь Іванович привітав учасників Першої конференції від імені Президента Товариства «Знання» України Кременя Василя Григоровича та побажав успіхів у роботі Першої конференції. Кушерець Василь Іванович має думку, що Україна сильна держава камералістського типу з розвинутими технологічними функціями - альфа й омега невпинного руху вперед. У цьому успіх української «європеїзації» як прагнення до змін самих себе. Тому важливо опанувати методи формування та удосконалення національної держави, її употужнення у світлі ідей неокамералізму. Неокамералістика - цикл адміністративних та еконо¬мічних управлінських дисциплін, тобто дисциплін із технології управління в суспільстві на засадах раціонального природокористування, поліпшення взаємодії соціуму з при¬родним оточенням та застосуванням новітніх інформаційних і комп'ютерних технологій у державній управ¬лінській діяльності. Сонце світить усім однаково. Тому грошова міра багатства поступово нівелюється історичною ходою людства. Настає час, коли його існування спиратиметься не на гроші, а на знання. Людське суспільство змушене йти до такого стану, щоб той, хто заробляє, вкладає свою частку в казну (скарбницю), безпосередньо вирішував, як її ділити. Йдеться про новий рівень громадянського суспільства з високим статусом громадянина. Особливо це важливо для України, де багато її жителів дотримуються думки: щоб стати громадянином, він повинен мати лише паспорт. І більше нікому й нічого він не винен. Чи не тому ми нині в країні маємо, те чого не повинно бути: війну, злидні, тотальну корупцію, повне розчарування у всіх і всьому. І хто ж як не держава має навести тут розумний лад! Потрібно усвідомити, що так званий ніякий громадянин є дуже зручним для будь-якого олігархічного режиму, якому дуже вигідне цілковите розчарування у виборах, адже чим менше людей на них ходить, тим легше провести фальсифікацію й обрати своїх представників. Олігархія зацікавлена у просуванні тези «від мене нічого не зале¬жить», щоб люди не об'єднувалися, а сиділи й обурювалися не далі своєї кухні, бо об'єднані громадяни становлять небезпеку олігархічній владі. Тож вона латентно вкладає в голови громадян Думку, що їм не треба нічого робити, бо за них подумають «добрі дяді» й усе зроблять самі. І багато хто в це також вірить. Але ще Платон сказав, що карою за громадянську пасивність буде влада злодіїв. Вимоги неокамералізму передбачають формування відповідального громадянина, потенційно готового віддати заради України свою енергію, сили, гроші тощо, згідно з принципом: «де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, і іди Вітчизну визволяй» (Котляревський), що яскраво виявився на Майдані, у волонтерському русі та інших видах жертовності. Йдеться, звичайно, про крайні форми вияву громадянського обов'язку, коли інші не спра¬цьовують - бо призначення людини, громадянина здебільшого мирне, творче, будівниче. А хто завжди будує, - гово¬рить народна мудрість, - той ніколи не руйнує. Простий арифметичний підрахунок показує, що перемагає на виборах, як правило, той, за кого голосує мен¬шість. Цінність громадянина, на якого повинна спиратися країна, певною мірою нівельована, бо на перший план вийшла псевдоцінність виборця, котрого достатньо один раз на п'ять років «підвантажити», щоб він, спираючись суто на емоції обрав діячів, які потім цинічно експлуатують владу у власних цілях і зовсім не піклуються про наслідки, оскільки не несуть жодної відповідальності.
В Україні ж лише з 1991 р. було закладено основи демократії (до цього її не було в істинному вигляді). Тепер ми бачимо її становлення, і є всі підстави для того, щоб скоротити час утвердження «дорослої демократи», яка може мати принципово нову конфігурацію, спираючись на електронно-цифрові та інформаційні технології з прямим делегуванням повноважень від громадян. Реформи, здійснювані в Україні, очевидно, складні й глибокі за характером. Без потужного наукового забез¬печення вони не можуть бути успішними. Тому камералістика як наука, що відроджується й оновлюється, має посісти ключове місце серед соціальних наук, набувши практичного застосування в роботі державного апарату та місцевого самоврядування, а також долучитися до навчаль¬них дисциплін у вищих навчальних закладах України.
Від виконавчої влади учасників Першої конференції привітав головний фахівець Кабінету Міністрів України Калашник Петро Миколайович – почесний розвідник надр, Заслужений працівник промисловості України.
Калашник Петро Миколайович має думку, що Перша конференція Громадської Ради з питань мінеральних ресурсів Товариства «Знання» України є шляхом до розвитку більш прозорого та досконалого з країнами Європейського Союзу щодо розвитку видобування та використання мінеральної сировини України. Україні потрібні нові технології та довгострокові інвестиції щодо розвитку економічного становища – це майбутнє держави.
З привітальної річчю звернувся до учасників Першої конференції Кочетков Володимир Миколайович - директор державного підприємства "Укртехінформ", він побажав звернути увагу до проектів Європейського Союзу ГОРИЗОНТ 2020, у якому дуже цікаві пропозиції для українського суспільства. Державне підприємство "Укртехінформ" має стосунки з підприємствами країн Європи, Китаю та інших країн, і тому він запропонував звертатися за консультаціями та допомогою учасників Першої конференції, щоб мати можливість отримати інвестиційних партнерів для реалізації проектів щодо розвитку видобування та використання мінеральної сировини України.
Також до учасників Першої конференції звернулись генеральні директора державних геологічних підприємств:
діючій Генеральний директор Державного регіональне геологічного підприємства «Донецькгеологія» - Жикаляк Микола Васильович, якій турбується за дійсне становище геологічної галузі та пропонує що для підвищення ефективності виконання стратегічних завдань Загальнодержавної програми-2030 потрібно реалізувати організаційні заходи щодо системного реформування вітчизняної мінерально-сировинної бази та надрокористування, а при визначенні соціально-економічної доцільності геологічного вивчення нових ділянок або розвідки і освоєння нових родовищ корисних копалин необхідно, перш за все, оцінювати геолого-економічну доцільність та обґрунтовані промислово-господарські потреби держави, базових галузей промисловості, традиційних гірничо-видобувних регіонів і центрів економічного зростання;
колишній Генеральний директор геологічних підприємств державного геологічного підприємства «Центргеологія» та державного геологічного підприємства «Північгеологія», колишній головний геолог казенного підприємства «Кіровгеологія», а нині директор по геології «Атомні енергосистеми України» - Фалькович Олексій Львович звернув увагу на закордонний досвід виділення з великої кількості корисних копалин «критичної мінеральної сировини», якій потребує всебічного вивчення стосовно умов розвитку промисловості та економічного розвитку нашої країни. Так для отримання енергетичної незалежності України до критичної мінеральної сировини необхідно віднести нафту, газ, коксівне вугілля та уран, що в інших країнах взагалі не розглядається як сировина стратегічного значення. Наразі великий перелік чорних металів, які видобуваються в Україні повністю забезпечують внутрішній ринок і орієнтовані на експорт. Сьогодні настав той час коли мінерально-сировинну базу України необхідно розглядати в контексті загальноєвропейської сировинної бази, а виходячи з цього перелік «критичної» мінеральної сировини для України розглядати, як єдиний для всієї Європи. Враховуючи стрімку глобалізацію світу виділяти окремо для України перелік «критичної» мінеральної сировини не є актуальним. Так наприклад перелік мінералів, критичних для національної безпеки США, випущений 16 січня 2008 року є актуальним і для Європи і для України, але для кожної країни цей перелік може бути збільшений або змінений в окремих деталях. Одним з перших завдань Громадської Ради з питань мінеральних ресурсів, це аналіз промисловості України та визначення необхідних ресурсів для існуючої та майбутньої індустріальної бази держави. Важливим є також отримати сприяння держави в залучення інвестиційних коштів для пошуку родовищ «критичної» мінеральної сировини як в Україні так і за її межами; колишній Генеральний директор Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» - нині Перший заступник генерального директора, головний інженер Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» - Толкунов Анатолій Петрович, привів колишні показники видобутку газу та нафти в Україні. Був час, коли Україна добувала більш 68 мільярдів кубів газу, а на цей час лише десь 19 мільярдів кубів газу. Існує проблема фінансування геологічної галузі, але побажання Громадської Раді – працювати та достигати успіхів.
Привітали також учасників Першої Конференції:
Камаса Михайло Юрійович - начальник відділу міжнародного співробітництва Департаменту дозвільної та міжнародної діяльності Державної служби геології та надр України
Шпак Олена Василівна від страхової компанії УПСК
Лівенцева Ганна Анатоліївна від Спілки геологів України
Оводенко Тамара Сергіївна від НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Смоляр Віра Василівна від ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "АСОЦІАЦІЯ ЕКСПЕРТІВ ІЗ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ"
Савченко Олексії Леонідович від Комітету з правових питань
Далі Голова Правління Пунько Володимир Павлович побажав учасникам плодовитої праці на засіданнях круглих столів та почалась робота круглих столів.
I Круглий стіл щодо роботи європейської комісії з питань мінеральних ресурсів RAW MATERIALS SUPPLY GROUP - EXPERT GROUP the EUROPEAN COMMISSION. Питання експорту та імпорту мінеральних сировини та продукції
Керуючій круглого столу:
ПУНЬКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ - доктор геолого-мінералогічних наук, почесний розвідник надр, експерт з питань мінеральної сировини Європейської Комісії RAW MATERIALS SUPPLY GROUP - EXPERT GROUP the EUROPEAN COMMISSION
Експерти круглого столу:
ШНЮКОВ ЄВГЕН ФЕДОРОВИЧ - Академік Національної Академії Наук України
МІТРОПОЛЬСКІЙ ОЛЕКСІЙ ЮРЬЕВИЧ - Член-кореспондент Національної Академії Наук України
КАЛАШНИК ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ - почесний розвідник надр, Заслужений працівник промисловості України, Головний фахівець Кабінету Міністрів України
ГАЛЮК СЕРГІЙ АНАТОЛЬОВИЧ - Завідувач відділом Міністерства фінансів України
ЧЕРНИХ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ - Директор департаменту промислової політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
ФОЩІЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ - Кандидат геологічних наук, почесний розвідник надр, Перший заступник Голови Державної служби геології та надр України
