Василю Федоровичу Василашку, ученому секретарю Товариства «Знання» України, заслуженому журналісту України, члену Спілки письменників України, лауреату премії імені Лесі Українки – 75.

Найкращі побажання ювіляру – здоров'я, щастя, подальших творчих успіхів.

Відтоді як 1981 року вийшла книга Василя Василашка під назвою «Течія доріг», він подолав немало шляхів, тернистими вони були й до того.

Народився на Хмельниччині в сільській родині, пізнав злидні й важке життя періоду репресій та голоду, армійську службу. Працюючи завідуючим сільським клубом у рідному селі Куражині, потягнувся до пера. Вищу журналістську освіту здобув у Львівському університеті імені І. Франка. Ще студентом творив, писав статті та вірші. Працював у молодіжній пресі, в комсомольських органах, був головним редактором видавництва «Веселка», працював у Держкомвидаві, майже 30 років – у Товаристві «Знання» України.

На якій би службовій чи творчій дорозі він не опинявся, повсюди його супроводжувала муза поезії, пісні, дотепного слова. З-під його пера виходили книги, брошури, статті, рецензії з найзлободеннішої тематики: про українську мову, голодомор, виховання молоді, національне відродження, просвітництво та ін. Він – організатор і натхненник багатьох творчих конкурсів, фестивалів, популяризатор літератури.

У творчому мереживі Василя Василашка майже 50 поетичних збірок. 70 віршів, що покладені на музику, стали відомими піснями, багато книжок для дітей, участь у низці теле- і радіопередач. Про нього на основі його творів створено телефільми «Поет-пісняр...» і «Течія доріг...». Про актуальність творчості Василя Василашка свідчать назви його книг: «Чи України ти син?», «Україні – українську», «Відроджуймось – не перероджуймось»; віршів-пісень: «Повернення», «Таємниця жінки», про Голодомор та інші.

Василь Федорович - член Ради і Правління Товариства «Знання» України, Головної Ради «Товариства «Просвіта», творчих спілок письменників і журналістів, член президії Київської малої академії наук. Творчий хист ніколи не полишав Василя Василашка. Скільком поетам і письменникам, авторам статей він став порадником і консультантом, скільки документів і просвітницьких заходів він організував і підготував у Товаристві «Знання» – не перелічити!

У цьому році вийшли дві його нові прекрасні збірки поезій «Заговори, щоб я побачив» («Веселка») і «Шевченко – мій!» («Знання України»).

Бажаємо ювіляру подальших творчих успіхів на просвітницькій та літературній ниві.

Нехай здоровиться на довгі творчі літа!