Так можна визначити основний лейтмотив лекції, з якою виступив Василь Миколайович Ткаченко — український історик, дослідник зарубіжної історіографії, історіософ, політолог. академік Академії політичних наук України, академік Міжнародної кадрової академії, член-кореспондент АПН України, лауреат низки міжнародних та республіканських премій, у ВГО Товариство «Знання» України 27 лютого.
Його розповідь грунтувалася на змісті книги «Каїну дай розкаяння», яка щойно вийшла у видавництві «Знання України» за авторством В. Ткаченка і В. Якуби.
Лектор говорив про стан світової громадської думки щодо агресії Росії проти України після збройного інциденту поблизу Керченської протоки. Він зазначив, що західний обиватель шукає шляхів умиротворення агресора й ведення бізнесу «як завжди», тим часом понад 70% населення України вважає Росію агресором. Дії агресора є тяжкою провиною, за якою має слідувати кримінальна й політична відповідальність, а також моральна покута. Рано чи пізно, в чому немає сумніву, вони постануть. Як приклад, в Гаазі наприкінці 2018 року Міжнародний кримінальний суд підтвердив кваліфікацію ситуації на Кримському півострові як військовий конфлікт між Російською Федерацією і Україною. Поступово міф про Росію як державу , що українці і росіяни – рідні брати розвінчується. Між тим . не весь російський народ має брати на себе провину, адже війну розв’язала керівна верхівка російської імперії.
На жаль, в Європі ще не утвердилася певна глобальна система міжнародного порядку, тому основна надія України має базуватися на піднесенні людського фактору, на накопиченні критичної маси креативного класу, що рано чи пізно, а все-таки відіграє свою роль в утвердженні демократії, найбільші шанси на прорив у цьому гібридному конфлікті має зміцнення почуття національної ідентичності, що допоможе країні дистанціонуватися від історичних зв‘язків з Росією.
Ідеологічна боротьба навколо проблем національної пам’яті, ідентичності України посідає у цьому протиборстві одне з центральних місць з огляду саме на те, що російські наукові центри намагаються заперечити сам факт існування українців як окремого народу, піддають сумніву легітимність існування української держави як такої. Пропагандистська машина сусідньої держави зображає українців такими собі військовими злочинцями, прислужниками німецьких фашистів. У книзі цьому присвячено окремий розділ.
Упродовж виступу лектор наводив чимало влучних цитат стосовно їхнього зв’язку із сучасним моментом. Наприклад, наша землячка Голда Меїр говорила: «Бути чи не бути - це не питання компромісу. Або вам бути, або не бути». Або ще : «Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає нам не надто багато простору для компромісу». На жаль, окремі політики натякають на такий підхід до розв‘язання проблеми.
Лектор наголошував на необхідності розвороту в майбутнє. Зазначив, що в країні 61 % молодих людей пишаються чи скоріше пишаються тим, що є громадянами України, 54 % у повній мірі або скоріше вбачають у собі громадян світу, а 32% - повністю відчувають себе європейцями . Отже, національне та мовне питання, яке активно роздмухується недругами України для молодого покоління, уже не є проблемою. Між тим, молоді люди головними завданнями уряду вважають боротьбу з корупцією, економічне зростання і розвиток, зниження безробіття, забезпечення прав і свобод, соціальний розвиток.
Академік підкреслив, що навіть окремі не симпатики України вважають, що в недалекому майбутньому покоління українців буде в силі та славі.
Презентована книга читається легко, насичена багатьма переконливими судженнями і фактами.
Вів лекцію учений секретар ВГО Товариство «Знання» України член Національної спілки письменників Василь Василашко.
Прес-служба ВГО Товариство «Знання» України (Петро Швець)
28.02.2019 р.
