У лекторії Товариства «Знання» України «Криниця мудрості» 7 листопада 2017 року відбулася досить цікава зустріч. Першим гостем лекторію був Василь Клічак, заслужений журналіст України, директор Видавничого центру «ПРОСВІТА», видавець книг для АТО, поет, лауреат 5 літературних премій, доцент КНУім. Тараса Шевченка.
Ведучі Василь Кушерець, голова правління Товариства «Знання» України, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, професор, і Василь Василашко, учений секретар правління, заслужений журналіст України, член НСПУ, розповіли про лектора - невтомного аргонавта, який шукає золоте руно як керівник одного з досить відомих видавництв в Україні, який пише вірші на найактуальніші теми життя, володіючи особливим психологізмом і драматизмом - про свою юність, найпотаємніші почуття, про тих, хто нині захищає Батьківщину.
Видавець приніс із собою цілу купу книг, виданих у керованому ним видавничому центрі, серед яких і Словник української мови, серія книжок про події на сході України, про тих, хто воює, і для них, збірки віршів різних авторів, прозові твори.. Книги щоразу потрапляють на передові рубежі, їх завжди чекають і читають воїни АТО.
Лектор на прохання слухачів прочитав низку своїх віршів, у яких і відгомін його дитинства – спогади про Копану гору із збірки під такою ж назвою, що вийшла в 2017 році. У ній - загострене і точне бачення дійсності та ситуації в зоні АТО, осінні і літні мотиви, про те, що «Мізеріє усе малозначуще» та багато інших тем. Поет вірить, що: «Клацання майже на кожному слові - дивний то спосіб очищення мови. Справді ж бо, «смєсь» ота без матюків – ніби пшениця без остюків. А, уявляєте, «смєсі»» не чути зовсім ніде, де траплялось їй бути. Ні в телевізорі, ні в приймачі, ні в інтернеті удень чи вночі. Рано чи пізно отак воно й буде. Зовсім інакші народяться люди. І не чіпатиме їх ота «смєсь», що заливала намулом колись». Це про мову.
У Василя Кличака є вірші і про Дебальцево, і про Україну і про видатні історичні постаті, збірки віршів «Дощовий годинник», «Вздовж дарованих Божих днів», багато поезії в різних часописах. У них - віра в те, що «час, як лікар, стоїть поміж нами. І чекає, яких ще докласти зусиль, щоби ми не губилися між берегами…».
Вдячні слухачі не раз переривали виступ гостя гучними оплесками.
Зустрічі в новому лекторії Товариства «Знання» триватимуть.
Прес-служба правління Товариства «Знання» України (Петро Швець)
9.11.2017 р.
