Про хресний шлях Українського велетня думки, поета, дослідника, людини честі, правозахисника, ініціатора створення Гельсинських угод, автора більше 30 книг, в’язня радянських концтаборів Миколи Даниловича Руденка, йшлося на вечорі в столичному Будинку вчителя, що присвячений 95-літтю від дня його народження.
Микола Руденко народився 19 грудня на Луганщині в селі Юр’ївка в напівшахтарській, напівселянській родині. Батько працював на шахті, де й загинув від вибуху метану, коли синові не виповнилося й семи років, мати займалася селянським господарством.
У залі зібралися друзі, соратники, ті, хто його знав, хто переконаний в актуальності порушених у його творчості проблем.
Вів вечір поет, редактор журналу «Дніпро» Микола Луків.
Про віхи життя розповіла його дружина Раїса Панасівна, яка багато зробила для збереження пам’яті про чоловіка, його творчості та втілення його творчих задумів.
Доктор економічних наук Юрій Канигін, який особисто знав Миколу Руденка, звернув увагу на актуальність і тепер його наукових досліджень як народного економіста, критика марксистської теорії, мислителя, значення його праць у відкритті законів Всесвіту. Микола Руденко відіграв величезну роль у поширенні знань про Україну як житниці планети Земля.
Голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, президент Університету сучасних знань Василь Кушерець зупинився у своєму виступі на значенні ролі філософських розмислів Миколи Руденка в сучасну добу, які нині реалізуються й активізуються. Підтвердилися його гіпотези стосовно будови Всесвіту. Його твори «Фаетон», «Ковчег Всесвіту» та інші формують сучасні наукові філософські тренди. Яскравим підтвердженням цього є створення вченими робота-дослідника і висадка його на планеті Чурюмова-Герасименко. Вивчення траєкторії рухів астероїдів в майбутньому дасть можливість змінювати її аби уникнути зустрічі із планетою Земля. Праця М. Руденка «Ковчег Всесвіту» відображає образ паноптичного суспільства на кораблі-ковчезі під назвою «Земля». З усією переконливістю у своїх творах він говорить про згубність тоталітарних режимів. Поема «Хрест» - це символічне звучання завдяки філософському осмисленню трагедії часу, трагедії народу і самого автора. Цей твір про голод 1932-1933 років в Україні, в тому числі і на території Донбасу, заперечує недавні твердження його керівники, що голоду в цьому краї не було.
Про роль і значення Миколи Руденка як видатного економіста, який розкритикував теорію К. Маркса стосовно додаткової вартості і науково обґрунтував науку фізичної економії говорив доктор економічних наук Володимир Шевчук.
Академік Микола Жулинський відзначив визначну роль і творчий хист Миколи Руденка як письменника, поета, громадського діяча, який боровся з несправедливістю, не покорився режимові, за що й був покараний.
Ім’я Великого українця Миколи Руденка повернуто Україні. Його праці актуальні нині, вони багатопланові. Роман «Формула сонця», в якому він виводить ідею, що додаткова вартість – це сонячна енергія, завдяки фотосинтезу трансформована рослинами в продукти харчування, а зовсім не праця робітника, якого нещадно експлуатували капіталісти, заслуговує на глибоке вивчення, видання й перевидання.
Миколу Руденка не зламали ні в психологічному шпиталі, куди його запроторили, ні на каторзі, де його тримали 12 років.
Про його поему «Хрест» що видана в Києві в 1996 році у видавництві «Смолоскип», Іван Власенко в передмові написав, що вона «стоїть в почесному ряду тих нечисленних творів, які всупереч загальному самообману, сліпоті, страхові й покорі, що панували в радянській Україні, пробивали барикади фальші на шляху до правди, відкривали страшну й трагічну сторінку в історії українського народу».
Таким був і залишається в нашій пам’яті Микола Руденко – мислитель з широким поглядом на життя, Україну, науку, Всесвіт.
Прес-служба Товариства «Знання» України (Петро Швець)
22.12.2015 р.
