• Модернізація заводу з виробництва сільгосптехніки
• Халтура не пройде
• Модернізація теплоенергетики
• Мовні бар'єри зникатимуть
• Обман при влаштуванні на роботу
• Чи була попередниця у флешки?
• Золоті прикраси шкідливі

Модернізація заводу з виробництва сільгосптехніки

У Шепетівський завод культиваторів, що заснований у 1972 році, корпорація «Сварог Вест Груп», за словами голови правління Андрія Гордійчука, інвестує 10 млн. доларів.

Мета інвестування - відновлення виробництва сільськогосподарської техніки та обладнання протягом наступних трьох років. У серпні 2013 року ця корпорація на відкритих торгах придбала підприємство і приступає до його модернізації.

На базі підприємства постане сучасний завод із виробництва сільгосптехніки та обладнання.

Це буде поєднання високотехнологічного практичного досвіду корпорації з потенціалом провідних світових виробників агротехніки щодо створення лінійки сільськогосподарської техніки для Precision Agriculture. Відновлення виробництва заводу відбуватиметься в три етапи.

На першому – модернізація, встановлення нового енергозберігаючого обладнання та випуск робочих органів ґрунтообробної техніки (диски, лемеші плуга, лапи стрільчаті культиваторів тощо) та технологічно нескладної техніки, як для власних потреб, так і на продаж стороннім організаціям.

На другому – налагодження виробництва нескладної сільгосптехніки (ґрунтообробної, навантажувачів, нескладної техніки для тваринництва).

На третьому етапі розпочнеться виробництво сільгосптехніки у партнерстві з одним із світових компаній.

Паралельно, протягом трьох років, здійснюватиметься розробка та виробництво власної моделі бортового комп'ютера для сільгосптехніки і автомобілів.

Ця перша в Україні розробка передбачатиме високоточне позиціювання GPS/Глонасс, що здатна підключатися до всіх типів сучасних тракторів та комбайнів. Вона має стати важливим чинником у поширенні точного землеробства в Україні.

Нині, за словами голови правління корпорації, тривають переговори з міжнародними компаніями щодо спільного виробництва на базі Шепетівського заводу культиваторів сільгосптехніки в Україні. Проектом вже зацікавилися індійські інвестори.

Відновлення роботи заводу матиме значний соціальний ефект для регіону, адже дозволить створити близько 1500 нових робочих місць.

(за матеріалами корпорації «Сварог Вест Груп»)

Халтура не пройде

У матеріалі газети „Лабораторія проти халтури" (газета „Урядовий кур'єр", 25.10.2013 р.) стверджується, що „брак та підробки заполонили ринок будівельних товарів" .

Як цьому поставити заслін? Виявляється - можна. Неякісні цеглу, залізобетонні вироби, вікна, двері, інші конструкції та матеріали виявляє випробувальна лабораторія ДП „Черкасистандартметрологія", що підпорядкована Національному агентству з акредитації. Почалися випробування шість років тому. Спочатку перевірялася лише цегла місцевого виробництва, нині - 67 видів будматеріалів, у тому числі й залізобетонні конструкції, вікна, двері, бетонні розчини, керамічна й тротуарна плитка, щебінь, пісок та ін.

Послугами лабораторії користуються і замовники й самі виробники будматеріалів Київської, Полтавської, Кіровоградської й Чернігівської областей.

Працівники лабораторії здійснюють так званий неруйнівний контроль при будівництві. Герметичність склопакета визначається, приміром, за допомогою мікрохолодильника: якщо в середині склопакета з'являється „роса" – він вважається таким, що випробування не пройшов. Надійність шумоізоляції перевіряється у спеціальній камері за допомогою датчиків.

Лабораторія за час існування оснащувалася різними приладами контролю і нині спроможна не допускати як у продаж, так на будівництво неякісних матеріалів.

Модернізація теплоенергетики

Колектив працівників Інституту технічної теплофізики НАН України, який очолює академік НАН України Анатолій Андрійович Долинський, в ході конкретного експерименту вирішує актуальні завдання комплексної модернізації комунальної теплоенергетики та інших сфер, заміни голубого палива альтернативними теплоенергоносіями.

Анатолій Андрійович розповів, що ще в 2007 році вчені провели в Донецькій області експеримент, у якому було задіяно 34 міста, багато сіл і селищ. Було модернізовано котли, горілки, вузли й агрегати, застосовано нові технології, пов'язані з утилізатором, встановлено індивідуальні теплові пункти. Для кожного об'єкта розроблялася окрема програма. Замість запланованих п'яти експеримент завершився за чотири роки. Щорічний показник економії газу протягом експериментного періоду склав 27,5 відсотка.

В процесі роботи виявлялися слабкі місця. Багато тепла втрачається через бетонні стіни будинків, також у старих забудовах. У таких випадках застосовувалася „термореновація" або ізоляція стін, стелі, сходових маршів тощо.

Експеримент продовжувався у Харківській області. Річний показник виявився ще кращим: 33 відсотки річної економії палива.

Роботи тривають. Вони будуть успішними, коли місцева влада приділятиме експерименту, досвіду вчених інституту потрібну увагу.

Інститут працює над розв'язанням двох проблем. Одна – це модернізація обладнання, друга - заміна газу на альтернативне паливо.

Мовні бар'єри зникатимуть

Компанія Google, за повідомленням українських джерел інформації, оголосила про початок розробки універсальної системи для синхронного перекладу мови з використанням українського винаходу Droid Translator. Компанія вже створила кілька прототипів програми. Найдосконалішим під час тестів виявився переклад з англійської мови на португальську.

Незабаром переклад охопить 15 мов.

Тим часом співробітник Національного інституту інформаційних та комунікаційних технологій Японії Сатоші Накамура впевнений, що до 2015 року система синхронного голосового перекладу, якою він займається упродовж більше 10 років, пошириться повсюдно, спочатку як додаток до смартфонів (до 2015 року), а потім – як пристрій, котрий можна буде вставляти у вухо для того аби розуміти іноземну мову.

Такий розвиток подій передбачали фантасти, наприклад, у фільмі „Обжитий острів". Вочевидь, що їхні прогнози збудуться!

Обман при влаштуванні на роботу

Результати проведеного Міжнародним кадровим порталом hh.ua дослідження стверджують, що тільки 8% претендентів ніколи не прикрашали, не приховували інформацію про себе і не лестили роботодавцю.

Більшість опитаних переконані: справити гарне враження на роботодавця потрібно будь-якими засобами. 57% офісних співробітників призналися, що прикрашали інформацію про свої професійні якості в резюме, а 54% опитаних – у співбесідах. Кожен четвертий шукач або лестив роботодавцю або надавав неповну інформацію про свій досвід.

Однією з причин обману при співбесіді було бажання отримати якомога більшу зарплату. 23% опитаних прибріхували на співбесіді про причини звільнення з попередніх місць праці.

Результат приголомшливий: 69% респондентів призналися, що саме прикрашування дійсності (по-іншому - брехня) допомогли їм влаштуватися на роботу.

Дослідження також підтвердило, що представники кращої половини людства – жінки, виявилися більш успішними у прикрашуванні своїх переваг. Співідношення 74 до 64 на користь жінок.

Чи була попередниця у флешки?

Виявляється, що так, якщо взяти до уваги виявлені нещодавно в Ірані глиняні кулі із предметами всередині. Їм близько 5,5 тисяч років.

Саме в цей час в Месопотамії процвітали міста. Вочевидь, що знайдені кулі використовувалися для „записів" різних господарських операцій. Всередині куль були жетони або різні геометричні фігури. Кожна із фігур могла визначати якусь одиницю товару. В середині куль були прорізи різних розмірів, що могли використовуватися для протягування ниток.

Професор Університету Східного інституту Чикаго Кристофер Вудс вважає, що кулі являють собою першу систему зберігання даних, можливо, що це квитанції, які допомагали відслідковувати потік товарів, матеріалів і робочої сили.

Кулі виявлені на заході Ірану в місцевості Чога-Міш. До наших днів збереглося 150 куль різного діаметра. Вчені сподіваються, що зможуть розкрити ще багато нез'ясованого, що пов'язано із глиняними кулями.

Золоті прикраси шкідливі

Такий висновок роблять канадські дослідники. Виявляється , що персні, обручки, браслети та сережки із золота негативно впливають на психологічне та фізичне здоров'я людини.

Вчені вияснили, що носіння прикрас із дорогоцінного металу впливає на нервову систему. Золото провокує депресії. Тому вони радять не носити золоті ювелірні вироби емоційним та збудливим людям. Якщо ж цього робити не хочеться, то прикраси потрібно знімати хоча б перед сном.

Чоловікам дослідники також радять не зловживати носінням золота, бо вважають, що воно призводить до порушень і в сексуальній сфері.