• Лікуємо хропіння електрикою
• Практичні навички - молодим агрономам
• Інвестиційна привабливість сільського господарства
• Газ, солома, пелети та інше й енергопроблеми

Лікуємо хропіння електрикою

Вчені запропонували новий прилад, який, вочевидь, зможе позбавити людину від настирливого хропіння.
Цей апарат, що розміщується під підборіддям, позбавить необхідності будити або перевертати хропуна з надією, що він перестане бути джерелом дратівливих звуків.
Принцип роботи пристосування полягає в тому, що воно надсилає електричні сигнали, які стимулюють м'язи язика і горла. Це дозволяє тримати дихальні шляхи відкритими і таким чином зменшувати хропіння.
В основному хропіння виникає тоді, коли м'язи горла і язика розслаблюються достатньо, щоб почалася вібрація, тим самим частково блокують дихальні шляхи. І чим сильніше шляхи звужуються, тим потужнішим стає хропіння.
Метод, що використовується у приладі, відомий як безперевне електростимулювання. Електроди вміщуються з обох боків шиї прямо під щелепою. Під час дослідження ефективності приладу спостереження проводилося за 33 особами.
Пацієнти використовували інноваційний прилад щоночі. Результати показували, що кількість епізодів хропіння зменшилася відразу ж після встановлення приладу. До слова, подібна елекрична стимуляція абсолютно безболісна і не заважає людині. (за матеріалами Subscribe.ru, тема «Здоровье. Лечение»: http://digest.subscribe.ru/health).

Практичні навички - молодим агрономам

Більше 150 студентів-агрономів з України зареєструвалися на Всеукраїнський день молодого агронома. 40 кращих із них 31 травня відвідали практичний семінар «Технології Байєр КропСайєнс» на полі «Байєр Агро Арена Захід» (Тернопільська обл.), організований підрозділом «Байєр КропСайєнс» компанії «Байєр» в Україні, асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агентством «AgriEvent».
За інформацією організаторів, з кожним роком кількість охочих взяти участь у практичному семінарі помітно зростає, передусім, завдяки рекомендаціям попередніх учасників.
«Студенти розуміють важливість отримання практичних знань та досвіду, без яких сьогодні важко влаштуватися на роботу, тому активно беруть участь у заходах, під час яких вони можуть ознайомитися на практиці з актуальними тенденціями в обраному фаховому напрямку. Одним із таких заходів для студентів-агрономів є практичний семінар «Технології Байєр КропСайєнс» на «Байєр Агро Арені Захід», - повідомив виконавчий директор асоціації УКАБ Олександр Вержиховський.
Водночас молоді агрономи відмічають потребу саме в таких заходах, які дають практичні навички та нову інформацію. «Семінар був надзвичайно цікавим як для мене, так і для моїх одногрупників. Адже, на жаль, в університеті ми вчимося за не зовсім новою літературою, тому дуже цікаво дізнатися, які інновації застосовують аграрні компанії в своїй діяльності. Як відомо, Байєр працює з найновітнішими технологіями, які нам і показали під час семінару і про які доступно розповіли. Тому була цікавою нова інформація, про яку ми б ніколи не дізналися в університеті. Я би хотіла брати участь у цьому заході і наступного року», - поділилася враженнями учасниця семінару, студентка Вінницького національного аграрного університету Ольга Гурмач.
Щодо ситуації з кадрами в аграрному секторі, то експерти зазначають, що вона залишається складною. «Сьогодні основний попит на фахівців аграрного сектору спостерігається у віковому сегменті від 30 до 40 років, яких на ринку дуже мало, а середній вік типового аграрія - 53 роки. Тому вже зараз агрокомпанії роблять ставку на молодих фахівців, розуміючи, що стратегічно правильним рішенням є інвестування в молодь», - повідомила керівник рекрутингового агентства «AgriJob» Елеонора Євченко.
«Проведений захід чудово відобразив максимально правильний підхід компанії Байєр до стратегії пошуку молодого персоналу – знайти здібних студентів на завершальному етапі їх навчання, надати змогу здобути практичні навички як доповнення до отриманих в університеті теоретичних знань, і відтак отримати після завершення вишу лояльного, вмотивованого та конкурентного молодого фахівця. Думаю, інші аграрні та ресурсні компанії, що працюють на вітчизняному ринку, повинні широко переймати практику залучення здібних студентів до співпраці», - додав виконавчий директор УКАБ.
Нагадаємо, практичний семінар «Технології Байєр КропСайєнс» на «Байєр Агро Арені Захід» у рамках Всеукраїнського дня молодого агронома цього року відбувся вчетверте. Високий середній бал, знання англійської мови, рекомендації університету, значні інтелектуальні здібності - ось ті критерії, якими керувалася команда експертів УКАБ при виборі студентів для участі в практичному семінарі в рамках Всеукраїнського дня молодого агронома.
За результатами онлайн-анкетування та співбесід 40 кращих студентів-агрономів з Рівного, Житомира, Камянця-Подільського, Вінниці, Заліщиків, Білої Церкви та Львова відвідали «Байєр Агро Арену Захід».

Інвестиційна привабливість сільського господарства

Українському агропромисловому комплексу вдалося зберегти інвестиційну привабливість, про що свідчить статистика прямих іноземних інвестицій в сільське, лісове та рибне господарства. Зокрема, станом на 1 квітня 2013 року в ці галузі було інвестовано 773,8 млн. дол. США, що на 45,1 млн. дол. США (6,2%) більше, ніж на 1 січня 2013 року.
Частка інвестицій в сільське, лісове та рибне господарства в структурі загальних надходжень іноземного капіталу в економіку країни збільшилася з 1,3% до 1,4%.
Основним інвестором виступив Кіпр з показником у 354,3 млн. дол. США Частка його інвестицій порівняно з минулим роком також зросла на 40,1 млн. дол. США або на 12,76%.
Порівняно з минулим роком (1 квітня 2012 року) інвестиції в аграрну галузь збільшилися на 17,1 млн. дол. США або на 2,3%.
«Збільшенню іноземних інвестицій посприяли порівняно високі ціни на зерно минулорічного врожаю через неврожай в низці країн, а також необхідність покращення технологій та розвитку логістики», - пояснив експерт аграрних ринків УКАБ Ігор Остапчук.(За матеріалами УКАБ).

Газ, солома, пелети та інше й енергопроблеми

(за матеріалами „Дело", розділ „Новости бизнеса. Рынки. Энергетика", автор Віктор Андрієнко, керівник відділу аналітики IBCentre)

Жаль, що до галузі твердого палива в Україні не прийнято ставитися серйозно. Проте саме ця сфера нетрадиційної енергетики має у нашій країні великий потенціал. Українська галузь твердого біопалива все-таки активно розвивається в останні роки, завдяки безперервному попитові на альтернативні види палива і, відповідно, цін на нього на світовому та європейському ринках.
За даними „Українського біопаливного порталу", лише в секторі виробництва деревних пелет у 2012 році в Україні спостерігалося зростанняя виробників удвічі і досягло до кінця року 105. Аналогічне зростання спостерігається і серед підприємств, що виробляють пелети з лушпиння соняшника і з соломи, а також твердопаливних деревних брикетів. До кінця 2012 року українські компанії сумарно виробили близько 1,5 млн. тонн різних видів паливних брикетів і пелет, а експорт твердого біопалива з нашої країни забезпечує до 10% загальної потреби Європейського Союзу (ЄС) у цій продукції.
Основна маса вироблюваної в Україні твердопаливної продукції – до 90 % за підсумками 2012 року – йшла на експорт до країн ЄС. Основним споживачем українських гранул із деревних відходів, лушпиння соняшника і соломи багато років є найближчий сусід – Польща, яка купує порівняно дешеві українські пелети для потреб ТЄС. Хоча польські контрагенти купують українську продукцію за низькими цінами з інших країн, наприклад, Бельгії та Італії, саме польський ринок переважає із багатьох причин: відносна близькість і, відповідно, низькі транспортні витрати; наявність добре відпрацьованих зв'язків і каналів постачання.
Показовий приклад – робота найкрупнішого постачальника деревних пелет компанією ТОВ „Барлінек Інвест" (Вінницька область), яка є дочірньою структурою потужного польського деревооброблювального концерну „Берлінек" і відправляє продукцію на експорт переважно дружнім компаніям. Цільове її призначення – спалювання на твердопаливних і змішаних (тверде біопаливо плюс вугілля) теплових електростанціях.
При збереженні безумовного лідерства за Польщею, на яку припадає половина всіх проданих за межами України брикетів, друга половина продукції йде на інші ринки, у першу чергу в Німеччинку, де в приватному секторі працює близько тридцяти тисяч котлів.
Не зважаючи на постійне зростання попиту на твердопаливні пелети і брикети в ЄС, виробники даного продукту в 2012 році відчували істотні труднощі. З ринку пішли дрібні та середні виробники, які не мали власної бази і купували сировину.
У 2012 році більшість таких підприємств стикнулися з нестачею сировини. У сегменті виробництва пелет із соняшникового лушпиння спостерігається повна монополізація сировинного ресурсу: більшість олійно-екстраційних підприємств, що забезпечували ринок лушпинням, поступово перейшли на використання вироблюваних ними відходів на власні потреби і самостійно стали продавати пелети або спалюють їх на власних модернізованих котельнях для отримання електроенергії і тепла. Це дозволило їм відмовитися від дорогого газу і підвищити енергоефективність.
Подібна ситуація і в сегменті виробництва деревних гранул і брикетів. У цьому сегменті в найближчі роки продовжуватиметься витіснення дрібних компаній, які не мають власних сировинних ресурсів.
Проблемою для виробників стає також зростаюча собівартість виробництва, що пов'язана із зростанням цін на сировину, яка нещодавно просто викидалася. Лише за 2012 рік ціни на сировину для твердопаливних пелет і брикетів зросли на 10-15%.
Єдиною нішею у виробництві твердого біопалива, що сьогодні не зайнята, є виробництво пелет із соломи. В Україні є величезний потенціал цієї сировини. Покищо заважають деякі фактори: солома використовується у тваринницькій галузі, це перше, а другим є те, що відсутнє обладнання і техніка для правильного збирання соломи з полів. І, нарешті, солома має залишатися на полі для відновлення грунту.
За прикладом Данії, де щорічно спалюється до 14% усієї соломи з енергетичною метою, в Україні для вироблення паливних гранул можна використовувати п'ять мільйонів тонн соломи, що дозволить економити на газі. Окрім соломи в діло підуть і кукурузні стебла, очерет та інші залишки рослин.
Солом'яний напрямок в Україні набуває обертів, зокрема, запущено завод по виробництву пелет в селищі Турбів Вінницької області з використанням ресурсів 5 районів потужністю 75 тисяч тонн у рік із доведенням до 150 тисяч. У майбутньому планується довести кількість таких підприємств в різних регіонах країни до десяти.
Ще одним напрямом на ринку твердого біопалива є тенденція до створення власних ферм по вирощуванню енергетичної біомаси: дерев і чагарників порід, що швидко ростуть (верба, тополя та ін.). Прикладом розвитку цього напрямку є вирощування енергетичної лози (верби) в п'яти районах Рівненської області на площі 26 га.
Лідером у цьому плані є Волинська область, в якій нині діє регіональна програма по енергозбереженню. Важливою її особливістю є те, що для вирощування сировини використовуються непридатні для ведення сільського господарства землі.
Перепонами у розвитку ринку твердого біопалива є те, що в Україні практично не працює закон про „зелений" тариф.
Але справа зрушилася з місця. У 2012 році розпочався активний перехід на тверде паливо, зокрема, в комунальному секторі. У Київській області вже працюють кілька котлів, що обігрівають школи, а до кінця 2014 року заплановано реконструювати 150 котельних і побудувати п'ять твердопаливних електростанцій. У Донецькій області прийнята „Комплексна програма використання деревних відходів і переводу вугільних котельних на тверде деревного біопаливо", у Вінницькій області в рамках програми використання програми із зменшення споживангня газу встановлять 58 біопаливних котлів.
Тим часом, масовий перевід котлів з газу на тверде біопаливо в комунальних господарствах стримує відсутність фінансування, хоча пілотні проекти підтвердили високу ефективність і швидку окупність, що сприяє зниженню комунальних тарифів.
За прогнозами автора статті, в 2013-2014 роках буде спостерігатися активна переорієнтація українських виробників на внутрішній ринок України, перехід комунальних та інших підприємств на тверде біопаливо, поява мережі ТЕС на альтернативному паливі.