• Природні різноманіття України
• Чотири відкриття, що змінили медицину
• Вчені: сучасний хліб небезпечний для мозку
• Конемобіль та вогнегасник
• Червоне вино захищає від втрати слуху
• Вітамін В9 попереджує аутизм

Природні різноманіття України

Вчені й дослідники Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України в минулому році зробили немало у дослідженні природних рослинних скарбів України. Вивчалися різні кліматичні та природні зони України.

У підсумку в 2012 році видано друком 14 монографій, 7 довідкових видань, 9 збірників наукових праць та наукових конференцій.

Серед видань заслуговує на увагу робота колективу авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко "Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України" у двох частинах: „Біосферні заповідники. Природні заповідники" і „Національні природні парки".

В книзі подана характеристика рослинності і флори цих заповідників, в т.ч. більшості нових об'єктів, що створені в останні роки. Для кожної природно-заповідної території наводиться огляд ботанічних публікацій. Особлива увага приділяється інформації про види з Червоної книги України (2009), міжнародних Червоних списків.

Побачили світ також у 2012 році актуальні праці „Красная книга Приазовского регіона", „Біотопи м. Києва" та ін.

У серії „Відомі вчені-природознавці та освітяни України" видана грунтовна праця „Біобібліографічний покажчик „Академік АН УРСР Гродзинський Андрій Михайлович".

Більше про здобутки інституту - на сайті „Інститут ботаніки імені імені М. Г. Холодного".

Історичне

Чотири відкриття, що змінили медицину

Століття тому медицина була зовсім не такою як тепер. Ні УЗІ, ні рентгена, ні антибіотиків.

Але зроблені давно відкриття досі впливають на нашу сучасну медицину. Згадаймо, що й коли з'являлося.

В 1913 році німецький бактеріолог Еміль Адольф фон Берінг відкрив першу вакцину проти дифтерії. Цьому відкриттю передувала величезна праця. Ще в 1980 році Берінг спільнго із ученим з Японії Сібасабуро Китасато виявив, що в крові тварин, які перехворіли дифтерією, з'являється антитоксин, який в подальшому дає імунітет до захворювання. Якщо ввести тваринам, які не хворіли, сиворотку з крові тих, що перехворіли, перші будуть захищені.

Незабаром аналогічну сиворотку стали вводити дітям, які захворіли, тоді, коли в Берліні почався спалах дифтерії. Проте результат був не досить стабільним. Антитоксин, що містився у сиворотці, діяв дуже короткий період і допомагав тим, у кого, не зважаючи на зараження, покищо не було чітких проявів хвороби. Створити вакцину, яка могла б вводитися з профілактичною метою й забезпечувати тривалий захист, вдалося тільки в 1913 році. З того часу ще довелося переживати окремі невдачі із застосуванням сиворотки, але нині все вже позаду.

Іншим важливим відкриттям стало спостереження російського вченого Миколи Миколайовича Анічкіна за тим, що надмір холестерину шкодить серцю. Вчений протягом тривалого часу годував кроликів жирними тваринними харчами. Звірі досить швидко загинули. Під час розтину було виявлено, що причиною смерті стало закупорювання коронарних артерій холестериновими бляшками. Із цього лікар зробив висновок, що жирні харчі шкідливі для людини.

Автора висновку критикували, але врешті-решт було визнано, що саме через надміру холестерину виникає атероскрероз. Лікарі сьогодні активно закликають жити без надлишку холестерину. Встановлена межа - 5,2 ммоль/л у крові. В останні сто років вчені встановили, що тільки 20 % холестерину надходить в організм із їжею, а 80 % - виробляється в самому організмі, що також є причиною збільшення норми його в крові. Лікарі радять спеціальні ліки, раціон харчування, скорочення вживання жирних тваринних жирів.

Ще одне відкриття. Була виявлена спадкова природа раку.

Появився спеціальний термін – „ракова сім'я". Його увів учений з Мічіганського університету в США Алдред Скотт Вартін. У своїх наукових працях він вперше описав сім'ю, де люди із покоління в покоління страждали онкологічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (в основному шлунка). Вартін вивчав предків і потомків знаменитого французьського імператора Наполеона Бонапарта. Пізніше цей приклад увійшов до всіх медичних довідників як класичний і на його основі стала розвиватися нова галузь наук – онкогенетика.

Зараз вчені точно знають, що деякі види онкологічних захворювань мають спадкову природу. При ранньому виявленні ця хвороба лікується.

І четверте відкриття – виділення вітаміна А.

Вдячність за це ми повинні висловити двом групам учених: одну з них очолювали біохіміки Елмер МакКолум і Маргарет Девіс, іншу – Томас Осборн. Незалежно одна від однієї вони виявили, що в тваринннному маслі та яєчному жовтку присутня речовина, пов'язана з харчовими жирами. Вітаміном її назвали в 1916 році: це був перший відкритий вітамін, тому йому й присвоїли ім'я першої літери абетки, що досить логічно.

Зараз властивоості вітаміна А досить вивчені. Він обов'язково входить до складу полівітамінних комплексів, покликаних підвищувати імунітет, поліпшувати стан шкіри, підтримувати гостроту зору. Його призначають як підтримуючий засіб при захворюваннях легенів і колітах, навіть включають при онкологічних захворюваннях. Відомі й продукти, які поставляють цей цінний вітамін (а також бета-каротин – речовину, із якої вітамін А синтезується в печінці). Це печінка, тваринне масло, оранжеві овочі і фрукти.

Вчені: сучасний хліб небезпечний для мозку

Хліб – один із найдревнішмх продуктів в раціоні людини. Він поживний і корисний, в крайньому так вважали навіть самі спеціалісти. Проте відомий американський кардіолог Уільям Девіс доводить, що сучасні хлібобулочні вироби, як мінімум не приносять ніякої користі людині, і буде краще, якщо їх взагалі викреслити з раціону.

За словами Девіса, в американських клініках останнім часом почастішали звернення пацієнтів зі скаргами на дивний синдром, який характеризується відсутністю можливості сконцентруватися. Нічого подібного в медицині США в минулому не спостерігалося, тому недузі навіть придумали назву – затуманений мозок.

Є припущення, що спади розумової діяльності, на які скаржаться клієнти, мають безпосереднє відношення до їхнього харчування. Пов'язано це з тим, що люди занадто багато споживають продуктів із пшениці – хліба і здоби.

Доктор Уільям Девіс вважає, що в сучасних сортах пшениці є геномодифікований білок, який є причиною постійної втомлюваності і появи зайвої ваги. Експерт привертає увагу до того, що надмірне вживання білого хліба призводить до надостачі в організмі клітковини, без якої нормальна робота мозку неможлива. За словами Девіса, вирощувана і споживана в їжу в наші дні пшениця кардинально відрізняється від тієї, що вирощувалася ще 40-50 років тому. В складі зернових появився новий білок гліадин. Дія гліадину схожа з опіатами, що впливають на певні рецептори мозку і пробуджують у людини великий апетит. Відповідно людина споживає більшу кількість калорій в день.

І таке винахідництво буває...

Конемобіль та вогнегасник

Так можна назвати вид транспорту, який придумав сільський кулібін із села Салонівки Оржицького району на Полтавщині Анатолій Яцько. На ньому він успішно курсує на базар у Чорнобаївку (у сусідній Черкаській області) і задоволений.
Транспортний засіб недорогий і не вибагливий (до бензину). Звичайний кузов „запорожця", що вже своє відслужив, господар, використавши нехитре пристосування, прилаштував на возі і запрягає свою кобилу. А щоб взимку не мерзнути, обладнав у кабіні буржуйку. Півтори години риссю або галопом - і на базарі. На бензин тратитися потреби немає.
А Микола Тарановський із м. Сміли Черкаської області переобладнав звичайний мотоцикл на пожежний агрегат, приладнавши до нього столітрову діжку з водою, два барабани з рукавами та вогнегасниками. Його винахід – незамінний у сільській місцевості. На винахід уже з'явився попит у сусідів, Адже не треба чекати пожежників із району, „ноу-хау" розганяє швидкість до ста кілометрів за годину. (за матеріалами газети „Урядовий кур'єр", 22 лютого 2013 р.)

Червоне вино захищає від втрати слуху

Американські вчені виявили ще одну цілющу властивість червоного вина. На їхню думку, ресвератрол, що є у вині, захищає від втрати слуху. Про це пише The Daily Mail.

В ході дослідження, проведеного в госпіталі Генрі Форда, вияснилося, що здорові гризуни менше страждали від втрати слуху внаслідок тривалого впливу сильного шуму, якщо до цього вони одержували ресвератрол.
Сцеціалісти вважають, що дане з'єднання пригнічує запалення, що, в свою чергу, підтримує життя клітин. Дані процеси пов'язані із старінням, роботою мозку та втратою слуху. Звичайно слух знижується у людей старше 60 років. Проте часом проблеми з'являються і в 40-50 років.

Також учені нагадали, що ресвератрол попереджує зниження рівня когнітивних здібностей. Крім того, червоне вино, за даними Єврейського університету в Ієрусалимі, не дає накопичуватися холестерину. А університет Лестера (Англія) закликає щоденно випивати по бокалу червоного вина.
(Джерело: http://digest.subscribe.ru/health; Subscribe.ru, тема «Здоровье. Профилактика»).

Вітамін В9 попереджує аутизм

Приймання домішок із вмістом вітаміну В9 (фолієва кислота), до і під час вагітності на ранніх термінах скорочує ризик розвитку аутизму в дітей майже на 40 %, повідомляють автори обширного дослідження.

„Ці результати підтверджують попередні дослідження, спрямовані на вивчення значення фолієвої кислоти у розвитку мозку та профілактики аутизму", - сказала доктор Езра Сассер (Ezra Susser), професор Колумбійського університету в Нью-Йорку.

Міжнародне дослідження було проведене в Норвегії за участю 85000 дітей, народжених між 2002 і 2008 роками, чиї матері були розподілені за принципом: „вживали" чи „не вживали" вітамін В9 під час вагітності.
Було виявлено, що дефіцит фолієвої кислоти (вітаміна В9) під час вагітності значно підвищує ризик вад розвитку нервової системи ембріона.
В останні роки також проводилося дослідження з метою визначити й інші позитивні ефекти впливу вітаміну В9 на головний і спинний мозок плода, що розвивається.
Дослідження, проведене в 2011 році з тією ж групою дітей в Норвегії, виявило, що діти, чиї матері приймали додаткові дози фолієвої кислоти на ранніх термінах вагітності, мали удвічі менший ризик затримки розвитку мови у трирічному віці.
Аналогічне дослідження, також у 2011 році, проведене вченими Каліфорнійського університету (University of California-Davis), показало більш нижчий ризик аутизму у дітей, матері яких приймали на ранніх стадіях вагітності комплекс полівітамінів і мінералів, у тому числі й фолієву кислоту.

Значне зниження ризику аутизму у майбутньої дитини спостерігалося в жінок, які приймали вітамін В9 в терміни від чотирьох до восьми тижнів з початку вагітності.
Фолієва кислота необхідна для синтезу ДНК і в процесі відновлення організму. Вітамін В9 утворюється природнім шляхом із фолієвої кислоти, яка у великих кількостях присутня в зелених листових овочах, горохові, чечевиці, фасолі і яйцях.