Кістяківський18 листопада народився великий український вчений Юрій Кістяківський.

Він є автором понад 150 наукових праць з різних галузей фізико-хімії, переважно з кінетики реакцій у газовій фазі, структури полі атомних молекул, з термохімії органічних сполук, досліджень детонаційних хвиль. Написав багато наукових статей та книжок. Юрій Кістяківський один з авторів атомної бомби, стає її запеклим ворогом.

Кістяківський також багато працював у Національній академії США, де він у 1961-1964 роках був президентом. Він створює Федеральну раду науки та технологій. Завданням цього комітету було надання основної інформації та планування підтримки науки на далеку перспективу.

Черняхівський13 листопада народився професор Київського медичного інституту, член президії медичної секції ВУАН, укладач російсько-українського медичного словника, літератор Олександр Черняхівський.

Олександр Черняхівський читає лекції на медичні теми, головним завданням у діяльності медичної секції вважав утворення органу секції «Збірник Медичної секції УНТ в Києві» й випрацюванням медичної термінології. У 1920 році він перекладає з німецької на українську підручник з ембріології. Від 1919 року по 1929 рік очолює кафедру гістології та ембріології Київського медичного інституту, а ще працює в Інституті патологоанатомії.

 Остап8 листопада 1883 року народився український політичний і громадський діяч, публіцист, поет Остап Луцький.

Остап Луцький – поет, член «Молодої музи», автор збірок поезій «З моїх днів» (1905), «В такі хвилі» (1906). Співредактор часопису «Буковина» (1907–1914).

Завдяки активній публікації на сторінках «Буковини» творів «молодомузівців», багато з них швидко стали популярними у тогочасному літературному процесі.

щоголів5 листопада 1824 року народився відомий український поет-романтик Яків Щоголів.

Щоголів був одним з представників Харківської школи романтиків, і велика кількість його поезій присвячена романтичному зображенню історичного минулого України, насамперед Запорізької Січі й козаччини («Січа», «В степу», «Запорозький марш», «Орел», «Орлячий сон» тощо), образам запорожців. Козакофільська романтика Щоголева перейнята песимістичною тугою за минулим, за зниклою «останньою Січчю». Низка поезій присвячена образам української природи («Травень», «Осінь», «Степ», «Після бурі» тощо). Окремі вірші Щоголева позначені соціальними мотивами («Струни», «Завірюха», «Пожежа», «Маруся», «Бурлаки» та ін.).