Друк
Перегляди: 1876

21 березня. Весняне рівнодення. Всесвітній день поезії. А ще  90-ліття святкує відомий український письменник, класик української літератури, громадський діяч, Герой України, лауреат   Шевченківської премії Юрій МУШКЕТИК.

Працівники Товариства «Знання» України на чолі з Головою правління Василем Кушерцем завітали на гостину до ювіляра.

– Хоч би як змінювалося життя навколо, залишаються постаті, завжди цікаві для нас. Серед них і письменник Юрій МУШКЕТИК, - наголосив Василь Кушерець. – Юрій Мушкетик –  автор численних прозових творів, зокрема історичних «Семен Палій», «Гайдамаки», «Смерть Сократа», «Суд над Сенекою», «Гетьманський скарб», «Яса», «На брата брат»...

Василь Кушерець подякував  письменнику за довголітню дружбу з Товариством, за внесок у розвиток Товариства «Знання» України. З нагоди ювілею, ім’я Юрія Мушкетика занесено у Книгу пошани Товариства. Здоров’я, довголіття, творчої наснаги бажали усі у цей день ювілярові.mush1

А він згадував свій родовід, своїх батьків. Дякував долі, що у парі з дружиною прожив 53 роки, а це вже без неї одинадцять. Хвалив Бога, що має прекрасних доньок Лесю й Оксану, до речі, вони були поряд. Ювіляр цитував нам Канта: «Найвище у світі – зоряне небо над нами та моральний закон усередині нас. Ось з цим і звіряю життя». Юрій Михайлович додає: «Вміли ж люди сказати».mush2

Ви прожили стільки літ, а про Вас лише позитивні відгуки, це ж не секрет, - осмілилася запитати я. У відповідь почула: «Я ж вам  уже сказав, що сповідую кредо афінських демократів: щоб ніхто через мене не одягнув чорного плаща. Так, це важко, але це можливо».

А ще Юрій Мушкетик ніколи не набивався до вищих у дружбу. Був доступним і відкритим. Упродовж 15 років очолював спілку письменників.

Телефон не вгавав. Ювіляра вітали рідні , близькі, колеги по перу.

Письменнику є що й кого згадувати. «Якось просили Остапа Вишню розказати про кохання. А той каже: «Не пам’ятаю. Знаю, що щось солодке».

– А що скажете про кохання Ви, – запитую Мушкетика.

– Щось було! З дружиною прожили 53 роки. Вона з мого села, з моєї школи. Вже 11 літ без неї. Вона була росіянка, але, якщо я був націоналістом, то вона двічі! 

Ювіляра приїхав привітати директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький. Приїхав не з порожніми руками, а привіз стос щойно виданої нової книжки Юрія Мушкетика «Плацдарм. Жорстоке милосердя».

– Видавництво «Фоліо» мене завжди підтримує, бадьоро відзивається Юрій Мушкетик. – це могутнє видавництво. Це мій добрий ангел.

Навзаєм, добрим словом про автора озивається видавець: «В Україні в жанрі історичного роману мало письменників працює. Отож залюбки видаємо Юрія Мушкетика. Його книжки купують люди різних поколінь».

У письменника щойно вийшла і книжка «Торнадо» у видавництві «Український пріоритет».

На порозі гості з телебачення. Квіти, побажання, короткі інтерв’ю. Життя продовжується. Просимо напутніх слів для нас, молодших. «Це буде казенно, але нам треба з усіх сил боротися й виборювати Україну. Для мене це завжди було найголовнішим». І це щастя, що нам випало жити поряд з цією прекрасною Людиною.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Фото автора