Друк
Перегляди: 14193

Видавництво «Знання» України у перші дні Нового 2018 року випустило у світ книгу «Україна понад усе. Час для України жити». ЇЇ автор – голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Василь Іванович Кушерець.

Автор дохідливо і популярно ділиться з читачами своїм баченням найвищих святостей українців, патріотизму, громадянської відповідальності кожного за долю своєї країни, формування демократичного суспільства, ролі і значення політичного просвітництва на сучасному етапі розвитку держави. Вся розповідь побудована на фоні практичної діяльності громадської організації Товариства «Знання» України.

До найвищих святостей та цінностей він відносить людську поведінку та мотивації, що визначають смисл буття людини в суспільстві, зазначаючи, що « Кожне конкретне суспільство обрамлене певною територією, етнічним, культурно-історичним, політичним та державно-правовим ландшафтом, і все це узагальнюється конкретною назвою держави. Для нас це Україна, образ якої може формуватися й втілюватися як реально, так і ментально. Реальність ми конкретно відчуваємо. У ментальному ж сенсі Україна постає для нас як синтетичне поняття, що одночасно може уособлювати й виражати державу, землю, край, де проживають люди, Батьківщину, для яких вона має сакральне значення, бо тут вони народилися, створили сім’ї, родини, громади тощо”.

«Не даремно, пише далі автор, головним святом українського козацтва, а тепер і національних Збройних сил, є Покрова. Наш народ укорінений у свою землю, предки українців завжди жили на ній, вони ні звідки не приходили і їм завжди вистачало власної землі».

Посилаючись на митрополита Шептицького, автор нагадує, що «…суспільство не може бути піском одиниць, яких розкидали революції, європейський демагогічний демократизм та беззапобіжний лібералізм. Великий народ – це цілість, зложена злукою прерізних природних угрупувань людей, які спираються на спільність праці, потреб, прав чи на сусідство хат і домівок, спільність фахових інтересів, учених тіл, різних теорій і наук, синдикатів робітників і хлібодавців, пролетарів і людей, котрі посідають що-небудь, одним словом, є цілістю, зложеною з найрізноманітніших спільнот, спертих на різні сторінки людської природи і суспільного життя».

«Де єдність, там і сила» - таку назву має один із розділів книги. В ньому резюмується: «Виклики національної єдності потребують особливої програми формування почуття єдності єдиної країни».

В. І. Кушерець стверджує, що: патріотизм кожного українця розвивається з любові до своєї держави; громадянська відповідальність є основою держави; патріотизм громадян визначає долю Вітчизни; громадянське суспільство має перерости в громадянсько-демократичну республіку.

«Употужнення української держави» - в цьому розділі зосереджені найважливіші завдання щодо будівництва потужної держави з могутньою армією, здатною захистити від зовнішнього ворога, що прийшов завойовником на нашу землю, історичні порівняння різних історичних подій, що відбувалися в різні періоди в Україні, прорахунки влади, наводяться приклади інших держав, що домоглися значних успіхів, не маючи таких можливостей, як в Україні. Автор пише: «Більшість українців діє як патріоти своєї Вітчизни, але вони невдоволені системою відносин між громадянами і державною владою, яка їм не подобається. На низькому рівні залишається громадянське адміністрування, а політика й громадянська активність не дають бажаного результату… Тому побудова сильної держави вимагає й потужної суспільної інфраструктури, просвітництва населення та контролю за раціональним використанням державних матеріальних і людських ресурсів… Досконала державна машина - це та, яка здатна забезпечувати стан добробуту і щастя громадян і будується громадою, коли кожний і всі живуть державно, а державу бачать у собі як простір свого буття та своєї реалізації».

У книзі читач знайде багато визначень та фактів про інформаційну війну, яку затіяла російська імперія, сепаратизм, шовінізм, націоналізм, незалежність, державність, соборність.

В останньому розділі «Час для України жити» автор зазначає, що «На Україну дивляться з надією всі ті країни, які вже інтегровані й прагнуть інтегруватися в цивілізаційний світ. Народжується надія всього світу, який не байдуже ставиться до протистояння та активної боротьби зі світовим злом ХХ1 століття, уособленим у реваншизмі путінського політичного режиму… Відновлена українська держава стала не лише надійним щитом перед агресивними діями Росії, а й своєрідним експериментальним майданчиком, де виробляється модель не лише виживання, а й успішного функціонування суспільства нової епохи як відповідь на вимоги виживання цивілізованого людства загалом».

Автор книги в розділі «В поетичному вінку» впорядкував уривки із творів видатних українських поетів, в яких йдеться про Україну, про її мову, Русь-Україну, Україну як матір, молитву, рідний край. Зібрано влучних уривків із віршів майже 50 видатних українських поетів. Вони досить вдало доповнюють роздуми автора про те, як і для чого маємо всі гуртом жити для України.

Прес-служба правління Товариства «Знання» України

(Петро Василенко)

3.01.2018 р.