На шляху до великих відкриттів і світлого майбутнього непробивною стіною стали етичні питання. Звинувачувати сучасних філософів в луддизмі важко — тебе одразу розтопчуть за неточне визначення (хоча можна викрутитися, назвавши це постлуддизмом), передає Ukr.Media.

У західній півкулі генетикам не дуже зручно працювати: клонувати і видозмінювати людські ембріони суворо заборонено. То чи не затих страх перед ніцшеанством, то члени урядів вирішили, що «Халк» — це документалка, але європейські та американські вчені поки ставлять експерименти на братах наших менших.

Однак ученим з Нью-Йоркського університету якимось чином вдалося обійти заборону, про що з гордістю повідомляє видання The Tech Times. І перше, що вони створили — ембріон-гібрид людини з куркою.

Вчені заявляють, що дослідження такого ембріона допоможе впоратися з дефектами при народженні і боротися з викиднями.

З урядових обмежень є виняток: вік ембріона, не повинен перевищувати 14 днів. Вченим вдалося впливати на такий незрілий ембріон двома білками, а також додати стовбурові клітини.

Ембріон курки розвивається через 12 годин настільки ж, наскільки людський за 14 днів, тому вчені вирішили підсадити людські клітини у яйце курки, яке формується.. Раніше подібні експерименти були невдалими — тій ж групі вчених не вдалося виконати те ж саме з ембріоном щура.

Але щось особливе пов'язує людей і курей, і підсаджена людська тканина почала розвиватися всередині курячого ембріона. Що було далі з ембріоном, стаття не уточнює, але повністю з дослідженням можна ознайомитися в журналі Nature.

Як квазари змогли так швидко набрати таку величезну масу? Мабуть, це і є одна із найбільших загадок Всесвіту. Вона може поставити під сумнів саму популярну нині теорію Великого вибуху та свідчить на користь альтернативних теорій. І відкриття надзвичайно швидкого збільшення маси J2157-3602 може врятувати ситуацію. Цілком можливо, що до таких неймовірних мас квазари могли вирости за проміжок часу, який вимірюється якщо не десятками, то сотнями мільйонів років, що для масштабів астрофізики надзвичайно швидко (ЗМІ, 29.05.2018).