Друк
Перегляди: 1123

У квантовій механіці властивості частинок можуть бути пов’язані між собою, тобто «заплутаними». Навіть на великій відстані, якщо стан однієї частинки в системі змінюється, те ж саме відбувається зі станом усіх її заплутаних «близнюків». Альберт Ейнштейн абсолютно не погоджувався з ідеєю квантової механіки та називав її «страшною дальнодією», адже з неї випливає, що сигнал може перевищити швидкість світла.

Ірландський дослідник Джон Белл запропонував експериментально перевірити, чи помилявся Ейнштейн. Для цього потрібно було провести тест Белла – рандомізоване дослідження, в якому порівнюються експериментальні спостереження проти філософського світогляду, в якому властивості фізичного світу не залежать від нашого спостереження за ними, і ніякий сигнал не поширюється швидше за світло. Складність полягала в тому, що тест Белла вимагає непередбачуваних параметрів вимірювання.

Щоб довести відсутність прихованих змінних, вчені попросили 100 тис. волонтерів зіграти в просту комп’ютерну гру – їм потрібно було в певний момент вибрати випадкове число. Таким чином отримали приблизно 90 мільйонів абсолютно неочікуваних чисел за кілька десятків хвилин. Їх направили в 12 лабораторій на п’яти континентах, де проходило 13 експериментів з «заплутаними» фотонами, одиночними атомами, системами атомів і надпровідниками. Випадкові числа вплинули на вибір частинок для експерименту.

Отримані результати показали, що зміна стану однієї з заплутаних часток дійсно впливає на стан «близнюка». А це означає, що квантова фізика справді може пояснити Всесвіт. І що Ейнштейн був неправий (за Ukr.Media і pf platfor.ma, 14.05.2018).