Друк
Перегляди: 1750

Ярослав Пастернак (2.01.1882-30.11.1969) – Народився у містечку Хирів Старосольського повіту, охрестили його в місцевій церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Дитинство провів в селі Тростянець Яворівського повіту в діда по материнській лінії. 1902 року зарахований до Перемишлянської гімназії, яку закінчив 1910 року з відзнакою і отримав право на продовження навчання в університеті. Захоплювався збиранням етнографічного матеріалу. Навчання продовжив на філософському відділі Львівського університету, де найпильнішу увагу приділяв вивченню античної історії, літератури, відвідував семінари з грецької та латинської мов, надавав важливого значення вивченню старовинних пам’яток, археології та музейній справі . Ще студентом налагоджує зв’язки з ученими, які працювали в НТШ.

1914 року (1 серпня) як випускник Львівського університету прибув до Чернівців у розташування 41-го піхотного полку автро-угорських збройних сил. Від розриву артилерійської гранати опинився у військовому шпиталі чеського міста Брно. Одужавши, повертається до Львова, де продовжує працювати над докторською. Тільки 1925 року молодий учений захищає докторську дисертацію у Карловому університеті, потім працює на різних посадах, пов’язаних з археологією та етнографією.

29 квітня 1928 року його обирають секретарем Етнографічної комісії НТШ. Випускає перший путівник Національним музеєм, проводить розкопки.

Велика заслуга вченого в становленні Богословської академії у Львові і відкритті згодом у ній музею. У листопаді 1939 року вченого призначено професором археології та завідуючим кафедри археології Львівського державного університету. Упродовж 1940-1941 років він не припиняв досліджень і вів археологічні розкопки в історичній частині княжого Галича. Йому вдалося знайти рідкісний золотий емальований колтвульчик Х11 століття, що не мав аналогій серед пам’яток давньоруського період.

Весною 1944 року змушений залишити Україну. Працював у Віденському, Геттінгенському, Боннському університентах. 1949 року виїхав до Канади, поселився в Торонто .

Заслуга Ярослава Пастернака перед археологічною наукою велика, його наукові праці зайняли важливе місце в українській науці та музейництві. Серед найважливіших публікацій: «Антропометричні досліди над українським населенням південної Жовківщини», «Ruske Karpaty v archeologii», «Гальштатська культура Закарпаття», «Коротка археологія західноукраїнських земель», «Перша бронзова доба в Галичині». «Старий Галич», «Найстаріші часи Волині», «Праісторичні та ранньоісторичні пам‘ятки Бережанщини» та численні наукові статті на теми археології .

Наукова спадщина Я. Пастернака – мало досліджена.

(За матеріалами книги Василя Шендеровського «Нехай не гасне світ науки». Т.4 - К.: Видавничий дім «Простір», 2017. С. 148-155).