p 09755 bigНеймовірно працьовитий, ен­циклопедично освічений, правди­вий, високої нтелігентний, справедливий, надійний, совісний і щирий, - таким є Михайло Юхи­мович Салюта, доктор медичних наук, професор, академік Україн­ської академії наук, голова ради Київської міської організації Товариства "Знання" України. Все його життя сповнене благород­ною місією - служінням людям. У кожному його слові і кожному вчинку — турбота про людину.

Скільки пам'ятається, а знає­мо ми його багато років, потрапи­ти до нього на лікування було за щастя, послухати його лекцію — великим задоволенням, а бути безпосередньо під його керів­ництвом - доброю школою, як треба працювати й вести себе в цьому житті. З ним легко й со­нячно. У нього постійно хочеться вчитися високому професіона­лізму, людській мудрості, вмінню спілкуватися з людьми. Вірний син своєї землі, він пройшов шлях від дільничного лікаря-стомато-лога до академіка, від звичайного лектора до голови ради столичної знаннівської організації.
Хотілося б згадати його життє­вий шлях, аби читачі журналу ба­чили, як формуються наші знан-нівці, такі як М.Ю. Салюта, що треба робити і як жити, щоб хоч трішечки бути схожим на нього.
У 1968 році він закінчив сто­матологічний факультет Київсь­кого медичного інституту. За розподілом став працювати діль­ничним лікарем-стоматологом у центральній районній лікарні в м. Обухові, що на Київщині. По­тім була військова служба в армії, яку проходив у Монгольській На­родній Республіці на посаді старшого лікаря дійсної служби. Після демобілізації у 1972—1975 роках працював лікарем-стоматологом Дарницької районної лікарні №1 м. Києва, яка на той час була школою передового досвіду. Здійсню­валося нею й блискуче медичне просвітництво. Саме тоді Михайло Юхимович залучається до про­світницької діяльності Товариства "Знання" спочатку тільки лек­тором, а потім входить до складу правління Дарницької районної організації Товариства "Знання". Відтоді й донині, на якій би посаді не працював, що б не робив, не­одмінно займається популяриза­цією знань.
Працюючи у 1975— 1978 роках завідувачем медичної частини на Київському радіозаводі, колектив якого, до речі, брав участь в осна­щенні першого польоту Юрія Га-гаріна в космос, він організовував цікаві лекції, вечори запитань і відповідей на медичні теми. Знан-нівську діяльність він продов­жував і під час роботи у відділі охорони здоров'я виконкому Ки­ївської міської Ради народних депутатів.
У 1980-1982 роках М.Ю. Са­люта був заступником головного лікаря поліклініки Київської лі­карні №4, заочно навчався в ас­пірантурі Всесоюзного науково-дослідного інституту медичної ін­формації (м. Москва). Потім був призначений на посаду завідувача відділу охорони здоров'я Дарни­цького району м. Києва. У 1986 році брав участь у ліквідації на­слідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1987-2008 роках працю­вав головним лікарем Дарницької районної лікарні №1, яка була однією з найбільших лікарень міста Києва (1015 ліжок) із розвинутою мережею поліклінік, мед-санчастин, здоровпунктів для об­слуговування дорослих та дітей, що проживали у Дарницькому ра­йоні і до якого було приєднано ще десятки тисяч переселенців Хар­ківського масиву із забрудненої Чорнобильської зони.
Під безпосереднім керівницт­вом М.Ю. Салюти лікарня розбу­довувалася, а досягнувши певного рівня, була реформована в Дарни­цьке (у м. Києві) медичне об'єд­нання. А посада, яку займав Ми­хайло Юхимович, з 1990 року ста­ла називатися — генеральний ди­ректор. У 1999 році відбулася реорганізація медичного об'єд­нання. Відокремилися поліклі­нічні відділення. Стаціонар став Київською клінічною лікарнею № 1, а її головним лікарем — М.Ю. Салюта. І хоч був він компетент­ним фахівцем медичної практики, її досконалим організатором, кан­дидатом медичних наук і, здава­лося б, знав усе стосовно цієї ро­боти, він усе ж відчував, що без юридичних знань у наш, нерідко позбавлений здорового глузду час, керівнику вищої установи не обійтися. І Михайло Юхимович, незважаючи на вік, а йому було на той час уже п'ятдесят, вступає на заочне відділення юридичного факультету Київського націо­нального університету імені Тара­са Шевченка і успішно, з відзна­кою його закінчує у 2002 році.
Предметом особливої турботи для Михайла Юхимовича весь час була й залишається екологічна ситуація в нашій державі. На цю тему ним прочитано сотні лекцій, написано десятки науково-популярних статей. А у 2008 році М.Ю. Салюті вдалося створити вищий навчальний заклад — Інститут
екології та медицини. Він же став і його першим ректором. Нова робота заполонила весь його час. Однак і від знаннівської діяльно­сті, і від медичної практики він не відмовився. У Київській клі­нічній лікарні № 1 залишився за­ступником головного лікаря з на­укової роботи.
У 2007 році М.Ю. Салюту об­рано головою ради Київської міської організації Товариства "Знання" України, а в 2009-му — членом правління Товариства "Знання" України. Тоді ж він захистив докторську дисертацію, отримав звання професора.
Михайло Юхимович ззамоло­ду був шанований людьми за ро­зум і порядність. Обирався про­тягом п'яти скликань депутатом Дарницької районної ради, трьох скликань Київської міської ради народних депутатів. Має звання заслужений лікар України, орден "За заслуги" третього ступеня, відзнаки церкви і громадських організацій. А з 2003 року він беззмінний член ради ректорів Європи при університеті в м. Барі (Італія).
Київська міська організація Товариства "Знання" України традиційно багато уваги приділяє розповсюдженню медичних знань. З приходом Михайла Юхимовича Салюти ця робота стала більш різноплановою, поповнилася екологічною тематикою, тісно пов'язаною з медичною.
Нещодавно кияни відзначили 65-річчя нашого славного знан-нівця. У численних привітаннях щиро звучало побажання: так тримати, наш невтомний трудів­ниче медико-просвітницько-наукової й освітньої сфер!
Здоров'я, успіхів, добра Вам, шановний Михайло Юхимовичу, і многая лєта.

Т.О. МАЛАШЕВСЬКА
голова секції медичних знань
Київської міської організації
Товариства "Знання" України,
Я.П. МІНЬКІВСЬКА,
голова правління Київської міської
організації Товариства "Знання" України

ЖУРНАЛ "ТРИБУНА" № 5-6/ 2010