Друк
Перегляди: 1344

Довіра. Що означає це поняття для кожного з вас і як би ви кількома фразами висловили свою думку. Як найкраще створити атмосферу довіри й чутливого співзвуччя? Чи можна навчитися довірі? Саме з цими запитаннями звернулася до присутніх Світлана Ткаченко, економістка, психолог, поетеса. Вона завітала на гостину до розмовного клубу «Українських посиденьок», що діє при Товаристві «Знання» України.

1

І прозвучали відповіді, ствердні, як і кожна людина. Слово одне, а тлумачень чимало. Зійшлися до того, що довіра – це відкритість між людьми. Саме так відкрито й побудувала свою лекцію «Феномен довіри в українському етнопсихологічному вимірі» Світлана Ткаченко.2

Лекторка вдало поділила лекцію на цікаві розділи: психологічна природа довіри як потреба, механізм формування довіри, структура довіри. Зупинилася й на питаннях вікової динаміки довіри. Виявляється, що після 50 років довіра значно падає. На це вона навела конкретні приклади. Усі бажаючі отримали пропозицію пройти тестування й визначити, оцінити свій рівень довіри.

Лекторка наголошувала на місці довіри в повсякденному житті до формування менталітету. На цю тему вона написала не одну статтю і навіть вірші.

Світлана Ткаченко вдало поєднувала лекцію-бесіду з елементами психологічної діагностики, тренінгу й семінару. Зрештою перетворила бесіду у прекрасний творчий вечір, де прозвучали її філософські, глибокодумні й інтелектуальні вірші з нестандартними поворотами думки й несподіваними образами.

Неординарність мислення лекторки, можливо, пояснюється завдяки освіті психолога, економіста, інженера… А, можливо, життєвим досвідом мудрої жінки, дружини та мами. Чи, швидше шарму додає творчий дар.

Світлана поділилася добрими вістями: на виході її поетичні збірки, дописує роман у прозі.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ
Фото авторки