Інтерв'ю журналіста, ученого секретаря правління Товариства «Знання» України ВАСИЛЯ ВАСИЛАШКА з доктором медичних наук, відомим неврологом і наркологом, головним лікарем Київського міського товариства тверезості та здоров»я АНАТОЛІЄМ ІЩУКОМ

В.В.: - Анатолію Івановичу, 30 травня 2008 р. українська інтелігенція оголосила війну курінню. Прийнято спеціальний маніфест з цього приводу. Ось що говориться в ньому в сконцентрованому вигляді: «Ми оголошуємо війну курінню. Закликаємо всіх сучасних людей — курців та некурців — приєднатися до нас. Ми виходимо з того, що українці досі до кінця не збагнули, що вони роблять із собою. Курець у середньому живе на 15 років менше, ніж людина, яка не курить. В Україні курить майже кожна друга доросла людина — 42%. У рейтингу, який фіксує поширеність куріння, ми серед аутсайдерів — сьомі знизу серед 132 країн. Людина стає курцем дитиною або в юному віці — більше половини до 18 років, а більше 10% — у віці до 10 років...Більше стала курити молодь, особливо дівчата та жінки». Почнемо з того, Анатолію Івановичу, чим небезпечне вживання людиною виробів з тютюну. Розкажіть будь-ласка...

А.І.- Справді, Василю Федоровичу,. страшні цифри шкоди від куріння, яке триває уже в нас 500 років після завезення в Європу з Америки тютюну. Чому така шкода для здоров»я? У смолах, які ми ковтаємо разом з димом чи смокчемо тютюну, – до 4 тисяч убивчих речовин. Серед "інгредієнтів" – азот, метан, аргон, ціаністий водень, ацетон, аміак, бензол, диметиламін, ДДТ(дуст!), формальдегід, метиловий спирт, сірководень, миш'як і полоній-210. Це - канцерогени і мутагени, особливо "токсичні" речовини. Досить одного нікотину, крапля якого вбиває коня. Пригадую, як у копанках, де тютюнова ланка вимивала листки тютюну перед їх сушенням, зникали жаби, рибки, гадюки – все живе. Нікотин є нічим іншим, як наркотиком. На жаль, дозволеним.

В.В. - Добре, що ми з вами не палимо, нема курців у наших сім»ях. Адже, подумати тільки: загалом від паління вмирає більше, ніж від катастроф, військових конфліктів! Це, так би мовити, катастрофічні цифри, своєрідна війна проти здоров»я з ініціативи, з власної волі самих людей, яку такі люди програють на горе собі, родині, Україні. Які ж саме хвороби викликає паління тютюну?

А.І. - Майже неможливо зустріти курця, який би не кашляв, не хрипів наяву і в сні, не мав хворих легенів, трахеї, горла. Курці складають 90% хворих на рак легенів, 95% хворих на рак губи. Чи варте задоволення від куріння, коли натомість такі муки, що людина жалкує, нащо вродилася, просить Бога швидше забрати її на той світ. Від хвороб, викликаних курінням, у 37 років померла знаменита фігуристка радянського часу, неодноразова чемпіонка світу, чемпіонка Олімпійських ігор Людмила Пахомова. Передчасно, у 54 роки, нещодавно помер від раку легень, викликаного курінням, природно могутній, статний народний артист Росії Олександр Абдулов, який грав у кіно сильних людей. Цим знаним особам не могли допомогти ні гроші, ні слава, ні найефективніші ліки, ні найкращі лікарі зі світовим іменем.

Скажу окремо про сам нікотин. Він є у мізерних дозах навіть у перці і баклажанах. Та в тютюні він у великій концентрації, тому під час куріння, смоктання чи нюхання тютюну стає шкідливим і небезпечним. Шкодить насамперед нервовій системі, серцево-судинній системі, нервовим клітинам мозку. У курців швидше розвивається атеросклероз, гіпертонія, притуплюється пам'ять, значно знижується розумова потуга, непомітно зникає статева потенція. Люди, вражені цими хворобами на 10-15 років раніше вмирають від інфаркту, інсульту та раку мозку. Щодо тривалості життя заядлих курців, то треба сказати, що вони нерідко живуть менше на світі навіть, як гірники, які працюють у загазованих вугільних шахтах і рудниках (крім уранових).

В.В. - Анатолію Івановичу, як ви можете пояснити такий парадокс: шкідливість паління тютюну вченими доведена, практикою щоденно підтверджується, проти паління виступають ЗМІ, лектори, а люди, навіть діти і молодь, все-таки курять? Які причини цього, які чинники впливають на ту чи іншу верству населення, Розкажіть будь ласка і про це.

А.І.- Тут справді багато причин, зло багатолике. Тому не можна, як то кажуть, «одним махом усіх побивахом». Справа в тому, що до куріння людина звикає швидше, ніж до алкоголю, ґрунтовно узалежнюється від диму тютюну. Нікотин збуджує центральну нервову систему, іноді знімає стрес чи інтенсифікує творчий процес, і видається чимось корисним для курця, але ж якою ціною?! Ціною перенапруження і отруєння організму! За тимчасовим стимулюванням, іонізуванням нервової системи через новоутворені речовини в мозку, які називають ендорфінами, наступає абстиненція, тобто ще більша утомлюваність, спад настрою і виникає потреба так би мовити в новому збадьорені димом. При цьому куріння викликає могутню залежність не тільки психологічну як, наприклад, маріхуана, але і фізичну, як героїн.

В.В.- Цікаве визначення – психологічна і фізична залежність. Очевидно, не всім читачам зрозуміло, що приховується за цими поняттями. Поясніть, будь ласка.

А.І.- У доступній для сприйняття формі ці поняття можна пояснити так. Фізична залежність наступає тоді, коли в людському організмі є в достатній кількості ендорфіни, узалежнені від нікотину гормональні речовини, через які організм начебто потребує вживання тютюнового диму, смоктання чи нюхання самого тютюну. А психологічна залежність – це бажання юних виглядати дорослішими, дівчатам - прилучатися до компанії хлопців у такий спосіб, а хлопцям чи дівчатам ще виглядати героями популярних фільмів, які на екрані, як правило, «смачно» курять. Як бачимо, яка наївна і примітивна ця психологічна залежність порівняно з тими бідами, якими загрожує куріння.

В.В.- То який же вихід? За кожним курцем, навіть малим, ні батько, ні вчитель ходити не зможе. Треба, щоб юні самі усвідомили зло і відмовилися від того, щоб шкодити самим собі. Невже слід чекати раку, інфаркту, інсульту чи гангрени? Як мій колега, колишній директор видавництва художньої літератури, який, маючи сильне здоров»я, хор обрився, курив по пачці цигарок в день, і кинув палити лиш після інсульту. Коли я запитав, чи його не тягне палити, він відповів, що ні, наче й не палив. Аж згадався мені відомий вислів Фрідріха Енгельса про те, що свобода є усвідомлена необхідність. Та все одно в мене виникає питання: хіба лише такою дорогою ціною можна відрікатися від дурної звички? Інший приклад. Я не упізнав одну гостю на своєму концерті, яка юною палила щогодини і лиш червоніла від наших жартів, що спати з жінкою, яка курить, все одно, що з попільницею. І от у 53 роки вона виглядала, як печене яблуко! Я її навіть не впізнав зразу, запитав дружину, чи не помітила знайому на святі. На що почув: «Та вона ж тобі подарувала найкращий букет троянд!» «Який я неуважний:подумав, що це за 80-річна бабуся!» Мені особливо шкода дівчат, що заради моди, теревенів з курцями всюди палять. Які ж з них будуть (і чи будуть?) матері, жінки! Пуд фарби треба, щоб якось виглядала в 50-ть, якщо дотягає до полудня віку! Раніше ж курили переважно в борделях і на панелі, тому в людей поважного віку нема поваги до дівчат, які дорогою палять, як повії, ще й дудлять безсоромно пиво з пляшки, як «аліки»

А.І.- Мені здається, що при багатьох публікаціях і розмовах про шкоду куріння – нема головного – справжнього знання, тим паче, усвідомлення шкоди куріння. По-перше, курець через недовіру до застережень не хоче читати і слухати про шкоду від тютюну, а благодійний просвітитель тепер майже не ходить у школи, ВНЗ чи трудові колективи, де нема тепер на рахунках коштів для оплати лекцій. Для того, щоб переконатися у такому незнанні, запитайте курця, чи він бачив на екрані свої чорні від куріння легені поряд зі світлими людини, що не курить, і запевняю вас, скаже, що зроду-віку не бачила. А де унаочнена корисна агітація зі страшними показниками людських жертв від куріння, які б застрявали в голові швидше від ендрофінів, що стимулюють куріння. Навіть мало значать дрібні заборонні написи під зображенням привабливих, здорових ковбоїв, що спокусливо затягаються цигарковим димом. Отже, багато пропаганди проти куріння нема і не може бути, поки воно є, є лише мало ефективної роботи.

Далі. Куріння – це не тільки звичка, а й хвороба під назвою никотинізм. Хворого треба лікувати комплексно. З допомогою лікарств, психотерапії і рефлексотерапії. Звісно, це не обходиться без сторонньої спонуки родичів, вихователів чи друзів, зокрема через послаблену курінням волю. То ж не стороніться клопіткої роботи щодо впливу на курця ті, комі він близький і дорогий. До роботи. Цікаво, якби на нашому Порталі з цього приводу поділився хтось своїм досвідом позитивного впливу на курця, позбавлення хворого шкідливої звички. Радимо звертатися до таких лікарів, як нарколог і невролог, ким і я є (мої телефони 418-93-54, 419-96-36).

В.В.- Виявляється, щоб люди позбавлялися куріння, яке в Україні набирає загрозливого вияву, розмаху, з цією хворобою, звичкою, більше того, зі шкідливим суспільним явищем треба боротися і сім'ї, і школі, і трудовому колективу, і друзям, і лікувальним установам, і взагалі державі та суспільству. Як же ця справа організована у нас, чи належно проводиться така робота, що ще вкрай необхідно зробити, щоб оздоровити наше населення від цієї наркотичної біди? Чи не варто нам послуговуватися досвідом країн, де населення кидає палити. Буваючи в Канаді, я майже не бачив, щоб на вулиці хтось з канадців димів цигаркою. Характерно, що в Канаді процент курців з 49 у 1963 році знизився до 15 процентів у 2005-му. Що ви скажете з цього приводу?

А.І.- Коли на планеті Земля щорічно від куріння вмирають мільйони людей, то це не тільки особиста справа курців, а й держав, широкої громадськості. Тому має бути система і заборон, і попереджень, і переконань, і стимулів для тих, хто кинув палити.

Важливо, і це не треба забувати, багато важить приклад батьків у сім»ї, вчителів у школі, керівників у колективі, я б сказав і в державі. Я завжди використовував у роз»ясенні шкоди куріння і наведенні позитивних прикладів те, що я ніколи не бачив з цигаркою Президента України Віктора Ющенка, голову Верховної Ради України Володимира Литвина, міністрів охорони здоров»я та інших авторитетних осіб, які на оці у всього нашого народу. Для чого далеко ходити, я і президента вашого Товариства академіка Василя Кременя, чи голову правління професора Василя Кушерця не бачив з цигаркою. Велике значення мають приклади колективів, товариств, громад, які дружно кидають палити. Найчастіше – це лікувальні та освітні колективи. Так, ніхто з кількох десятків чоловік не палить у нашому Київському міському товаристві тверезості та здоров»я, де я працюю головним лікарем (телефони 418-83-54, 419-96-36). Власне, не палять в самому Міністерстві охорони здоров»я. Можливо, і ви, читачу, підкажете такі колективи, щоб ми могли їх називати у виховній і лікувальні роботі з людьми, що продовжують убивати своє здоров»я курінням?

В.В.- Я як перший слухач в Інтернеті підтверджую, що в апараті правління Товариства «Знання» України чоловіки, в тому числі керівні, як правило, не курять. Біля будинку «Знання» можна помітити хіба деяких молодих студенток нашого УСЗ, які ще не позбулися цієї гидоти. Я особисто декого віднадив від паління. Так, на мої наполегливі поради і на мою радість, не довго вагаючись, кинув молодим курити мій син Андрій, до якого ця звичка вчепилася, було, у школі. А які у вас були вдалі приклади у цьому плані?

А.І. У мене таких прикладів багато. Я ж лікар нарколог. Я переконався. найефективніше діє на курця яскраве унаочнення шкоди від тютюнового диму.. У «Книзі відгуків» нашого оздоровчого центру мені подякувала за лікування 28-річна киянка кулінар Катерина Круглик. Катерина разом зі своїм чоловіком, якого любить, з яким народила дочку та який не палить, не могла побороти своє куріння, до чого звикла з 14 років. Помогти збутися цієї біди попросила мене як нарколога. Знаючи, що хвороба запущена, я зразу ж вдався до психотерапії. Зокрема, показав їй на екрані легені двох псів – у першого були світлі легені, а в другого – чорні. Зрозуміло, що пси не курять, чому ж тоді така різниця? Справа в тому, що перший пес мав некурящого господаря, а другий – курця. Катерина вмить подумала про долю легенів чоловіка, що має жінку, яка палить. Вона насторожено перепитала, чи через її куріння не затемнила, крім своїх легенів, ще й легені свого мужа. Почувши, що таке може бути, якщо диміла в його присутності, жінка була прикро вражена відповіддю. Адже, якщо це так, то якої біди вона і йому наробила, а враз її куріння погано відбилося на дочці?! Треба буде і їм стан здоров»я перевірити, принаймні їхнє здоров»я не повинно погіршувати надалі її куріння. Про це подумала Катерина. Коли ж я ще показав на фотознімках, у зображеннях на екрані хворій, як заживо всихають, гниють у людини гортань, нирки, легені тощо від куріння, це був другий удар по хворобі. Коли пацієнтка узріла і різні діаграми, показники скорочення віку у людей від куріння, усвідомила, які гидоти містяться у цигарці, в тютюні, в тютюновому димові, коли почула, що, крім усього, з власної волі нищити дане Богом їй здоров»я, це і гріх великий, коли я показав їй людей, що кинули курити і мов помолоділи, то у неї цигарка почала викликати відразу, почала видаватися бридкою, - і вже не від куріння, а від одного вигляду тютюну, її почало тягнути на блювання. В результаті Катерина Круглик, не тягнучи кота за хвоста, різко і назавжди кинула курити і, як з дивом виявила для себе, нічого не втратила, крім кашлю, болів голови і прискореного биття серця, смороду в роті. Сподівається, що зможе уже народити і другу дитину, народження якої зачекалася з чоловіком, бо зачаття, як виявилося, гальмувало її куріння. А кинути не могла й тому, що без куріння начеб боліли вуха. А кинула курити – і вуха не болять. Ніщо не болить. На очах жінка наче помолоділа!

В.В. – А що, на Вашу думку, покликана робити і що робить у рятуванні людей від куріння широка громадськість і держава?

А.І.- Звичайно, така робота проводиться. Знешкодженню куріння підпорядковані певні законодавчі і підзаконні акти, розпорядження виконавчих органів, керівників підприємств і установ.

З 2005 року діє Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров»я населення по боротьбі з вживання тютюнових виробів. Цей документ націлює уряди на захист від куріння шляхом використання податків і цін, запровадження жорстких правил реклами і спонсорства, заборони незаконної торгівлі.

У 2005 році вступив у силу Закон України «Про попередження вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на здоров»я населення».

У різних законодавчих актах, розпорядженнях ідеться про заборону продажі і реклами цигарок у школах, лікарнях, заборону куріння у людних місцях, закритих приміщеннях, підземних переходах, у місцях оздоровлення і відпочинку населення, закладах культури. На тютюнових виробах обов'язково має бути виразно написано про шкоду від вживання тютюнових виробів, від куріння. Крім того, дорослі несуть відповідальність за прилучення до куріння дітей, яким воно особливо шкодить. Час від часу підвищуються ціни на тютюнові вироби тощо.

Отже, як лікар, літератор і активіст Товариства «Знання» України я закликаю усіх курців негайно або поступово кидати палити, а всіх інших сприяти їм у цьому. У пресі, в Інтернеті поряд з публікаціями «Канада кидає курити», де вже курить, як згадувалося, лише 15% населення, «Японія кидає курити», де живуть найдовше в світі, «Нью-Йорк кидає палити», велет-місто, в якому колись був найбільший відсоток курців. Появляються й інформації під заголовком: «Україна кидає курити!» І Закони цьому помагають. Якщо в 2005 році (червні) курили 62,2% чоловіків, то в кінці 2009 року – лише 49,4%. Як кажуть, дай Боже досягнень на цій праведній нашій дорозі до зміцнення здоров»я і продовження повноцінного життя в Україні!

9.02.2010 року