У Києві 20 жовтня розпочала роботу Міжнародна асоціація академій наук. За більш як 20 років від її створення відбулося 25 засідань її ради в різних країнах світу. На засіданнях йшлося не тільки про проблеми, а й вироблялися практичні рекомендації. Ця неурядова міжнародна організація заснована в Києві. Ініціатором її став академік Борис Євгенович Патон, який очолює асоціацію й нині.
Черговий захід проводився під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і за підтримки ЮНЕСКО за основною темою «Взаємодія урядовців та національних наукових товариств з міжнародними організаціями щодо розвитку і використання наукових знань». Відзначимо, що це досить актуальна постановка питання, як для України, так і для багатьох інших країн.
На засіданні розглянуто звіт президента МААН, президента НАН України Бориса Патона про діяльність організації в 2014-2015 роках, обговорювалася тема «Фундаментальна наука, міжнародна кооперація вчених: стан та перспективи розвитку».
Про міжнародне наукове співробітництво, зокрема української Академії наук, свідчить хоча б те, що вона має 120 міжнародних документів про співробітництво з науковими структурами 50 країн світу. Саме про інтегрування української академії наук у світовий науковий простір детально говорили її учасники на засіданнях, що відбувалися упродовж трьох днів.
Україна бере участь у виконанні 97 проектів спільно з країнами ЄС. За цей час отримано 27 мільйонів євро, а науковці виконали дослідження на суму понад 10 мільйонів євро. Найбільше проектів належить установам відділень фізики, фізико-технічних проблем матеріалознавства та інформатики.
Ефективно розвивається співпраця з науковцями КНР. Активними учасниками українсько-китайського співробітництва є інститути математики, проблем реєстрації інформації, проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича, геологічних наук, біохімії ім. О. В. Палладіна, кібернетики ім. В.М. Глушкова, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем.
Національний центр наукових досліджень (GNRS) тісно співпрацює з науковцями Франції в галузях математики, фізики, матеріалознавства, хімії, біології, молекулярної біології.
У червні 2015 року підписано угоду про створення асоційованої міжнародної лабораторії у галузі фізики високих енергій “Розробка обладнання для експериментів на прискорювачах та методи прискорювання». Це – нова форма співпраці між НАН України і GNRS.
З польськими вченими реалізується 68 спільних проектів у різних галузях науки. Наприкінці 2014 року відкрито Представництво «Польська академія наук» у Києві.
Спільний дослідницький центр Європейської комісії визнав академію наук України відповідальною з реалізації в Україні всіх 11 напрямів Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону.
Перспективною є участь українських науковців у програмі ЄС «Горизонт-2020» як асоційованого учасника. Представник академії України вже взяв участь у засіданні Програмного комітету «Стратегічна конфігурація «Горизонту-2020» у Брюсселі.
Активні дослідження проводять українські вчені на Великому адронному колайдері. До цього долучилися вчені Інституту монокристалів, науковці Харківського фізико-технічного інституту, Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова.
Під час проведення форуму йшлося також про негативний вплив на українсько-російські відносини у зв’язку з російською агресією в Криму та на Донбасі. Тривають лише особисті контакти вчених, що не завжди ефективно.
Створення асоціації за ініціативою українського академіка, її організаційна робота сприяло розвитку цілої мережі наукових контактів у світі, проведенню в Україні, передусім у Києві, десяти великих міжнародних симпозіумів, розширенню видань з обміну досвідом.
Міжнародна асоціація академій наук сприяла і надалі сприятиме розвитку механізму міжнародного наукового співробітництва (Петро Швець, за матеріалами ЗМІ).
